У 2021 році «НІБУЛОН» святкуватиме тридцятиріччя. Засновникам і команді є чим пишатися: потужний портовий комплекс і 12 річкових терміналів, найбільший річковий флот, рейдова перевалка. Проте до річниці Верховна Рада презентувала «подарунок», прийнявши закон «Про внутрішній водний транспорт». Керівники компанії неодноразово критикували прийнятий закон. «Порты Украины» поговорили з генеральним директором «НІБУЛОНа» Олексієм Вадатурським про те, з яким настроєм компанія наближається до дня заснування і як вплине прийнятий закон на роботу цього найбільшого гравця, який багато років системно інвестує в розвиток внутрішніх водних шляхів України.– Минулий календарний рік був тяжким для агросектора України через зниження врожаю зернових. З якими показниками закінчив його «НІБУЛОН»? Які обсяги перевезення зернових на внутрішніх водних шляхах і перевалки ваших річкових терміналів?– Ми задоволені результатом роботи компанії у 2020 році. У нас краща річкова інфраструктура, флот, ми самостійно займаємося рейдовою перевалкою. Сьогодні ми можемо забезпечити весь ланцюг – від товаровиробника до кінцевого споживача, роблячи українського аграрія учасником міжнародного ринку зерна. Це наша стратегічна задача, і завдяки нашій розвиненій інфраструктурі і флоту кожного року ми досягаємо збільшення показників. Навіть минулорічний недобір врожаю зернових, який спостерігався в Україні, не вплинув на наші плани і показники. Якщо говорити про внутрішні водні шляхи, то у 2020 році ми показали найкращий результат за всі роки: наш флот перевіз 4,14 млн тонн вантажів, у 2019 році було 3,8 млн тонн. У 2021 році ми плануємо довести обсяги перевезення до 4,5 млн тонн – і досягнемо цього обов’язково. Незалежно від кон’юнктури зовнішнього і внутрішнього ринку, ми доводимо, що наша компанія самодостатня, що ми самі генеруємо вантажопотік, впливаємо на ринок.Баржо-буксирний склад «НІБУЛОНа» на Південному Бузі
– Як цього вдалося досягнути?– Важливу роль відіграє збільшення флоту компанії і те, що минулого року ми збудували іще один новий сучасний річковий термінал в Дніпропетровській області – філію «Зеленодольська». Крім того, ми розроблюємо і впроваджуємо сучасні технологічні й організаційні рішення для підвищення ефективності роботи флоту, що дозволяє підвищити його оборотність.Філія «Зеленодольська» (Дніпропетровська область) –
Скільки зерна було перевантажено на рейді? І які у вас стратегічні плани щодо розвитку рейдової перевалки?–
Введений в експлуатацію у вересні 2019 року 140-метровий самохідний плавкран NIBULON MAX оптимізував роботу всього флоту нашої компанії. Тільки за перший рік своєї роботи кран продемонстрував високі показники щодо відвантаження сільгосппродукції на експорт – понад 2,5 млн тонн. Для порівняння: до початку його роботи для обробки аналогічних обсягів вантажів потрібно було задіяти одразу три плавучих крани компанії. Зараз наші технічні можливості перевалки виключно на рейді становлять 6 млн тонн, що вже перевершує потужності нашого морського перевантажувального термінала в Миколаєві.Ми відвантажуємо на морські судна не тільки свої вантажі, але і таких компаній, як ADM, COFCO, РOSCO. Адже ми абсолютно не боїмося конкуренції. Самохідний плавучий кран NIBULON MAX –
Яку частину із перевезених в 2020 році вантажів складає зерно з полів самого «НІБУЛОНа», а яку – вантажі сторонніх компаній, які фрахтували ваш флот?–
Тут не варто розмежовувати. З одного боку, наша компанія обробляє 80 тис. га землі. З іншого – ми є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності. Ми, скажімо, допомагаємо фермерам виростити зерно, фінансуємо, забезпечуємо мінеральними добривами. Коли вони розраховуються з нами за операції, зерно переходить вже в нашу власність. Таким чином ми купуємо це зерно у фермерів за три-чотири місяці до того, як експортуємо його до 20 країн, за кордон.– Позаминулого року компанія почала працювати з таким вантажем, як метал. Продовжили ви такі перевезення в каботажі, і які плани на майбутнє? Які ще вантажі ви розглядаєте для себе як перспективні?–
Так, сьогодні наш флот перевозить не тільки зерно, а й будматеріали, метал, вугілля, херсонські кавуни і дині, а також великогабаритні вантажі. Ми будуємо флот, який призначений саме для перевезень не тільки зернових, а й контейнерів і генеральних вантажів. Ми готові працювати з будь-якими вантажами і зможемо запропонувати конкурентну вартість перевезення. Рейдова перевалка «НІБУЛОНа» –
Наприкінці 2020 року Верховна Рада прийняла закон «Про внутрішній водний транспорт». Він допустить до роботи в каботажі на внутрішніх водних шляхах України судна під іноземним прапором. «НІБУЛОН» давно виступав проти подібного законопроєкту, а в останні роки відкрито про це говорили й інші компанії. Чи очікуєте ви посилення конкуренції серед перевізників уже з наступного року, коли норми закону почнуть діяти? –
Прийнятий законопроєкт – це хрест на національному річковому судноплавстві, це непідконтрольний ринок пального, контрабанда, удар по екології. Сьогодні зроблено все, щоб Україна мала збиток, не було судноплавства і українського суднобудування. Закон дозволяє знищувати екологію, адже він передбачає можливість вільного скидання суднових стічних вод на ходу, що суперечить не тільки екологічному законодавству України, а й здоровому глузду. Україна на 125 місці з 180 країн за запасами питної води на душу населення. Водою річки Дніпро користується більше 10 мільйонів жителів України і понад 10 тисяч підприємств. Запропоновано використовувати системи очищення за стандартами скидання в морську солону воду. В Україні немає можливості контролювати скидання стічних вод на ходу, тим більше з одночасним аналізом ступеня очищення.Проти цієї норми виступав Комітет з питань екологічної політики, Мінекології та Міністерство охорони здоров'я, але їх не почули. Я сам говорив чиновникам і депутатам: вам що, буде приємно, якщо ці стічні води будуть викидатися в Києві навпроти пляжів і житлових будинків?Я можу констатувати одне, що головну обіцянку авторів закону і чиновників Мінінфраструктури – зробити внутрішні водні перевезення дешевими – виконано не буде. Подивіться на недавній кейс з «Укрзалізницею»: в Україну завезено 7500 вагонів з вичерпаним ресурсом експлуатації, які годяться тільки на металобрухт. Зараз ці вагони у зв'язку з профіцитом вагонного парку знаходяться в простої. Це знищення цілої галузі залізничних перевезень. Тепер знову таки на українські річки прийдуть судна з Росії і будуть витісняти українських гравців. Це будуть старі судна, в тому числі Волго-Дони і Волго-Балти, які побудовані в 60-х або 70-х роках минулого століття. Ми ще побачимо аварії, подібні до тих, які сталася з судном Delfi в Одесі. Власне, нещодавно наші буксири допомагали гасити пожежу на судні Prince 4 на рейді біля Очакова.Коли судна-калоші під іноземним прапором пошкодять якийсь із шлюзів, це буде світового рівня катастрофою. А якщо це диверсія? Адже ніхто не перевіряє, що це за судна, хто за ними стоїть. Ми писали в Міністерство оборони і отримали відповідь, що міністерство не є суб'єктом законодавчої ініціативи, а депутати не дали законопроєкт на узгодження. Виходить, депутати, які проголосували за законопроєкт, ніякої відповідальності не несуть. Перевантажувальний термінал компанії в Миколаєві –
«НІБУЛОН» – компанія національна, і ви завжди були за те, щоб працювати в українському законодавчому полі, платити тут податки і под. Але закон дає на річках перевагу іноземному прапору. Чи допускаєте ви можливість перереєструвати частину флоту в іноземній юрисдикції для того, щоб при цьому не зловживати «м'якістю» чужого регістра і тримати свої судна у відмінному стані, а екіпажі, як і раніше, гідно забезпечувати?–Коли я ходив по всіх владних кабінетах і питав, чи хочуть вони, щоб «НІБУЛОН» перейшов під іноземний прапор, мені відповідали, що зробити цього не дозволять. Що «НІБУЛОН» повинен платити акцизний збір. Я запитав: «Ми що – в резервації?» Мені сказали: «Якщо хочете, можете так вважати». Тобто в резервації вирішили тримати компанію, яка інвестувала в розвиток внутрішніх водних шляхів та розвиток українського флоту більше, ніж усі інші суб'єкти господарювання разом узяті, і більше, ніж міністерство за роки незалежності вкладає в зміст критичної інфраструктури.Ми хочемо, щоб Україна була морською державою, а не країною біля моря з флотом під прапорами Панами або Коморських островів. Але влада цього чомусь не хоче. Це не вкладається в голові: чиновники найвищого рівня просять дозволу зі мною селфі зробити – мовляв, ви ж видатна людина, патріот і герой України – і вони ж приймають закони, які шкодять Україні, національним інтересам.Я хочу наголосити, що ми не боїмося конкуренції і все одно будемо успішно нарощувати обсяги річкових перевезень. Власне, ми виступали проти допуску іноземного флоту на річки не тому, що боялися не витримати конкуренцію. Ми робили це в інтересах України і в інтересах інтеграції нашої країни в ЄС. Ми тільки за рівні економічні права. Ми не просимо преференцій.У ЄС, США, Великобританії та інших країнах не допускають до економічної діяльності на внутрішніх водних шляхах судна під прапорами всього світу, а в умовах наявності каскаду шлюзів, як на Дніпрі – це питання не тільки економічної, а й національної безпеки в цілому. Навантаження зерна на перевантажувальному терміналі філії «Козацька» (Херсонська обалсть) –
«Річковий» законопроєкт був розроблений і в тому чи іншому вигляді потрапляв на голосування до Верховної Ради вже давно. І топменеджери «НІБУЛОНа» навіть були змушені зайнятися політикою, зайняли депутатські крісла. А на минулих виборах виявилися суперниками владної партії. Чи вплинула політика на прийняття закону? –
Тут немає і не було ніякого суперництва. Я патріот України, у нас сімейна українська компанія, і ми виступаємо на захист інтересів нашої країни. Ми ніколи не лобіювали свої інтереси, не просили преференції для одного лише «НІБУЛОНа». Коли Президент України, міністри та народні депутати були в Миколаєві, я поставив питання Володимиру Зеленському, а той переадресував його міністру інфраструктури Владиславу Криклію – щодо того, хто розробляв законопроєкт, то міністр зам'явся. Він став посилатися на депутатів. Але законопроєкт розробляли ще за часів Януковича. І це найгірший його варіант. Напевно, навіть попередникам не снилося, що в ось такомуваріанті приймуть закон.Ніякі ресторатори, фотографи або директори кар'єрів не можуть написати такий закон на триста сторінок. І більшість законопроєкт не читали. Команда повинна звітувати, що закон прийнятий заради кредитної лінії України – вони так і зробили. Я був здивований, що можна проігнорувати вказівку президента. Зустрічі з бізнесом, місцевою владою були формальними. «НІБУЛОН» був, є і буде. А ось чи буде український річковий флот, суднобудування – тепер під великим питанням.Що стосується політики, то після Революції гідності я і члени моєї команди повірили, як і багато інших людей, що власними силами можемо допомогти Україні досягти кращого майбутнього, зробити її хорошою європейською країною. Мені після Революції запропонували йти в політику – але я відмовився, адже розумів, що більше можу зробити для країни як керівник компанії. А мій син Андрій став депутатом Верховної Ради. Але він не лобіював інтереси нашої компанії. Якщо подивитися ті закони, співавтором яких він став чи брав участь у напрацюваннях, то їх багато – 186. Так можна сказати, що він лобіював розвиток дрібного виноробства в Україні або виступав за вирішення питань, що стосуються медицини, автотранспорту… Але цього чомусь ніхто не помічає, а звертали увагу лише на те, що він співавтор законопроєкту про внутрішній водний транспорт. Але це ж логічно, що депутат, який вийшов з бізнесу, знає специфіку роботи водного транспорту, пропонує законопроєкт, який стосується саме цього. Він став співавтором законопроєкту, маючи значний досвід роботи, і писав його норми як фахівець.Навантаження будівельних матеріалів –
Якщо дивитися на «перепалки» в ЗМІ, то іноді складалося враження, що це конкретно політичне протистояння, і законопроєкт спрямований конкретно проти «НІБУЛОНа», хоча супротивників іноземного флоту на річці вже стало куди більше…–
Коли закон прийняли, мені багато хто надсилав привітання – люди були впевнені, що якщо він прийнятий, то він в інтересах України, що в ньому є необхідні норми, які допоможуть розвивати внутрішні водні шляхи. Мені доводилося пояснювати, що це не так.Немає ніякої державної позиції. Усе приймають заради галочки, угод, виконуючи волю ляльководів. У нас такими ляльководами є фінансово-промислові групи. Роками заради них влада гне свою лінію. Так, в 2013 році був прийнятий закон «Про морські порти України», який веде до того, що фінансово-промислові групи стануть власниками портів. Перехід флоту державної компанії, Українського Дунайського пароплавства, під прапор Словаччини – хіба це державний підхід? З прийняттям закону «Про внутрішній водний транспорт» не виключено, що вже завтра флот державної компанії АМПУ піде під іноземний прапор.Коли ми сказали президентові про те, що законопроєкт відкриває шлях контрабанді пального, він сказав, що всі гілки влади повинні бути задіяні в тому, щоб контрабанда не процвітала. Президент звернувся до міністра інфраструктури Владислава Криклія, але той сказав, що це відповідальність правоохоронних органів. Тоді президент дав розпорядження голові фракції Давиду Арахамії і депутатам, щоб це питання врегулювати. Але що ми маємо в результаті: створені схеми для завезення контрабандного пального в Україну, десяток танкерів бункерують судна, що курсують у територіальних водах України, а акциз на річках в основному платить компанія «НІБУЛОН».– Як вплине прийняття закону про ВВТ на плани компанії «НІБУЛОН»?–
Ми продовжуємо роботу і не боїмося конкуренції. Сьогодні загальний обсяг потужностей для зберігання зерна компанії складає 2,25 млн тонн. Потужності компанії зі зберігання зерна на річці складають 1,13 млн тонн – це головний перевантажувальний термінал для перевалки зернових та олійних вантажів в Миколаєві на Дніпровсько-Бузькому лимані і 12 філій на Дніпрі та Південному Бузі.–Для суднобудівного заводу «НІБУЛОН» сьогодні відкрились нові можливості, такі як будівництво катерів для українських прикордонників. Але будувати ви будете спільно з французькою компанією як субпідрядник. Яким чином було досягнуто домовленостей? –
Усі ці домовленості були досягнуті не завдяки українським чиновникам, а всупереч. За нас ніхто і слова не замовив. Французьким партнерам розповіли про інші підприємства, возили їх іншими заводами. Про «НІБУЛОН» делегація дізналася від посла Франції, вони самі зателефонували нам і приїхали подивитись наше підприємство. На той момент у них уже були домовленості на найвищому рівні стосовно того, з ким будувати ці катери. Але, не дивлячись на це, вони прийняли рішення віддати замовлення «НІБУЛОНу». Тому що у нас найсучасніший в Україні суднобудівний завод з найсучаснішими виробничими лініями, який на момент візиту побудував уже 80 одиниць флоту. У нас працює тисяча кращих фахівців. Французи сказали, що наш рівень можна порівняти з рівнем їх компанії, яка будує ці катери. Вони обрали нас, адже їм потрібен надійний партнер. Це ж їхня відповідальність за якість, за своєчасне виконання контракту. Перші судна будуть спущені на воду в 2022–2023 р. Спуск на воду несамохідного судна проєкту В1500 –Що дасть вам цей контракт? Він вигідний чи мова більше про отримання нового досвіду (нові для вас технології) і можливості вийти на нові ринки? –
Так, для нас це питання престижу – ми хочемо розвивати український флот для посилення системи морської безпеки і захисту кордонів України. Ми хочемо довести, що українські суднобудівники можуть будувати флот на найвищому рівні. У нас багато хороших проєктантів, конструкторів. Звичайно, на першому етапі можливо насичувати частково якимись іноземними комплектуючими, які самі ще не виробляємо. Але в подальшому суднобудування має розвиватися, ми маємо стати самодостатніми і навчитися робити все самостійно.–
З усіма розчаруваннями, які були на законодавчому рівні, «НІБУЛОН», судячи з усього, має хороший запас міцності, а значить може пережити більш складні часи, і там, дивись, будуть нові люди у владі, які будуть допомагати розвивати річкові перевезення, суднобудування…–
Знаєте, просто шкода енергії, яка була витрачена на те, щоб відстояти інтереси галузей. Шкода часу, витраченого на спілкування з чиновниками, які все одно не хочуть дати змогу розвиватися суднобудуванню та ін. Але, з іншого боку, ми відчуваємо підтримку людей, підтримку професіоналів галузі. Мене завжди радує, коли в закордонних аеропортах до мене підходять українські суднобудівники, дякують мені і роблять зі мною селфі. Вони знають, як багато ми зробили для українських суднобудівників, для цієї галузі. І не тільки для неї. У нас в компанії 7000 чоловік, щороку зарплат виплачується на 1,5 млрд грн. Щорічно ми платимо близько мільярда гривень податків. Це про щось та й говорить.Фахівці морської галузі три роки поспіль вибирали мене людиною року в Національному морському рейтингу. Я директор аграрної компанії з Миколаєва, який зміг стати людиною року в морській галузі, а наш «НІБУЛОН» став і судноплавною компанією, і суднобудівником… Ми і далі будемо розвиватися, будемо досягати нових рекордів. 30 років – це тільки початок!https://ports.ua/aleksej-vadaturskij-my-hotim-chtoby-ukraina-byla-morskoj-derzhavoj-a-ne-stranoj-u-morya/?fbclid=IwAR2fwWDF8GzdSuNRvHyRN0lOU4LMqtaz47drGKQRTimuICCHUsfaEOEGToA