СЕРГІЙ БЕСЕДІН: “НІБУЛОН” – РОЗБУДОВНИК НЕ ЛИШЕ ВЛАСНОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ, А Й УСІЄЇ УКРАЇНИ!”

Інтерв’ю із заступником генерального директора з будівництва ТОВ СП «НІБУЛОН» Сергієм БЕСЕДІНИМ (журналіст Т. Шелкопляс, «Агропрофі»).

«НІБУЛОН» – вертикально інтегрована українська компанія, лідер вітчизняного аграрного ринку, один із найбільших сільгоспвиробників, інвесторів та експортерів – 5 грудня 2021 року відзначатиме 30-річчя від дня заснування. Одноліток незалежної України, народжений доленосного 1991-го, “НІБУЛОН” разом із країною продовжує розвиватись, гартуватись і ставати сильнішим.

Таких вагомих здобутків компанія змогла досягти завдяки ще одному дуже потужному напрямку діяльності – капітальному будівництву. Від часу створення “НІБУЛОН” ніколи не припиняв будувати, а темпи зведення ним десятків сучасних найвисокотехнологічніших елеваторних комплексів під ключ за 100 днів вражають навіть досвідчених будівельників. Але ж компанією зведено і реконструйовано тисячі інших об'єктів по всій Україні – будівлі, дороги, лікарні, лінії електромереж і водогони...

Другої неділі серпня наша країна відзначила День будівельника. І волею долі представник династії будівельників, лауреат Державної премії України у галузі архітектури, заступник генерального директора з будівництва Сергій БЕСЕДІН днями відзначив свій поважний 60-ти річний ювілей. Від імені компанії “НІБУЛОН” і редакції “Агропрофі” ми щиро вітаємо Сергія Васильовича і пропонуємо до уваги нашу розмову про масштаби будівництва компанії.

- Сергію Васильовичу, як на зорі незалежності країни всередині агрокомпанії виник будівельний відділ? Він розвивався разом із компанією? Чи від самого початку було зроблено ставку на масштабне будівництво?

- Будівництво є рушієм прогресу людства, бо якби ми не навчились будувати, жили би в печерах дотепер (посміхається). Професія будівельника – одна із прадавніх і необхідних, яка не лише потребує знань і досвіду, а й дозволяє творити.

Бізнес, який не розвивається, приречений. На цьому від моменту створення “НІБУЛОНа” наголошує наш засновник і незмінний генеральний директор Олексій Опанасович Вадатурський, який досконально опанував і галузь будівництва.

Тому “НІБУЛОН” почав будувати практично з перших днів і не припиняв цього робити за жодних кризових умов: ані економічних, ані політичних, ані умов теперішньої пандемії. Кількість зведених і відремонтованих компанією об'єктів – елеваторних комплексів, будівель і будинків, доріг, електромереж, водогонів тощо вимірюється тисячами.

Спочатку в компанії був невеликий відділ капітального будівництва, який динамічно розвивався з нарощуванням об'ємів завдань. У нас склалась злагоджена команда з понад 30 інженерно-технічних спеціалістів (проєктна група, технологічна, кошторисники, виконавці робіт, технічний нагляд) і будівельників. Для нас немає невиконуваних завдань, є такі, що потребують ретельного вивчення і винайдення правильного, часто нестандартного рішення. Ми не боїмося робити те, чого до нас не робив ніхто, і не лише в Україні.

Всі наші об'єкти після введення в експлуатацію продовжують розвиватись – працювати на випередження. Розвиток техніки і технологій у світі рухаються семимильними кроками, і те, що було передовим іще 10 років тому, наразі є застарілим. Тому ми постійно оновлюємо обладнання – транспортне, аспіраційне тощо. За роки роботи ми розбудували чималу систематизовану інфраструктуру зернозберігання і логістики, маємо мережу із 27 сучасних елеваторних комплексів, у т.ч. перевантажувальний термінал у Миколаєві, який є одним із найбільших і найтехнологічніших таких об'єктів в Європі.

Лише у період з 2017 по 2020 роки, на тлі будівництва і введення в експлуатацію нових терміналів, ми фактично побудували ще один елеваторний комплекс на майже 80 тис. тонн, без додаткового відведення землі і створення нового підприємства, збільшивши обсяги зберігання на філіях: “Кременчуцька” на 20 тис. тонн, “Козацька” на 16 тис. тонн, на “Вознесенській” – майже 22 тис. тонн, торік завершили на “Голопристанській” – майже 22 тис. тонн.

- Перший зведений об'єкт перевантажувальний термінал компанії в Миколаєві, і відразу Державна премія в галузі архітектури? Що саме зробило термінал таким унікальним?

- Перевантажувальний термінал для перевалки зернових та олійних культур ТОВ СП «НІБУЛОН» у Миколаєві став насправді першим, зведеним з нуля об'єктом за новітніми технологіями. На той час компанія реконструювала і розбудовувала власні елеватори (Старобільський, Врадіївський і Колосівський), і я як підрядник 2002-го працював на будівництві Колосівського елеватора.

На будівництві перевантажувального терміналу в Миколаєві я буквально з першого кілочка. Спочатку як підрядник. А 2004-го я отримав запрошення від Олексія Опанасовича очолити відділ капітального будівництва, з 2006 року став заступником генерального директора з будівництва.

Наголошу, наш перевантажувальний термінал – об'єкт унікальний і, не побоюся цього слова, неперевершений не лише для України. Йдеться і про технології зберігання зерна, і про технології будівництва. Зведенні нами два найбільші в Європі куполи-зерносховища ємністю по 50 тис. тонн зерна і діаметром по 65 м кожен є найбільшими в Європі напівсферичними конструкціями і найбільшими у світі ємностями для зберігання зерна (площа підстави кожного купола майже така, як площа Олімпійського стадіону в Києві). Поверхні напівсфер вкриті ізолювальною поліуретановою плівкою, піною, що захищає зерно від коливань зовнішніх температур за принципом «термоса», а властивості матеріалу куполів виключають утворення конденсату всередині ємності.

Ми зводили куполи за унікальною для України французькою технологією у співпраці з канадцями, ніхто з нас раніше з такою технологією справи не мав. Ми спочатку підняли купол, потім надули і дали тиск та чекали застигання маси. Матеріали, обладнання і техніку, насамперед вантажопідйомну, збирали по всій Україні. І коли зовні об'єкт був готовий, всередині працювали люди, техніка, стояли ліси – виконувався комплекс будівельних робіт.

Термінал міститься на півострові, який з трьох боків омивається водою, на піщаному ґрунті. Щоби звести, приміром, норійний приямок, довелось застосувати надскладний метод опускного колодязя – кесон (металева сорочка розміром 12х12 м і 400 мм товщина стінки) поступово опускався на глибину 7 м від поверхні ґрунту, при цьому на 4 м нижче рівня води в Південному Бузі. Було складно, бо ми були першопрохідцями, однак надзвичайно захопливо, як тепер кажуть, драйвово. Ми випробовували себе, здобували досвід, заводили нові провідні технології і розбудовували незалежну Україну більше всупереч, ніж за допомогою держави.

У червні 2008 року Указом Президента України № 569/2008 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2008 року» авторський колектив компанії на чолі з Олексієм Вадатурським удостоєний Державної премії України в галузі архітектури.

І хоча на момент зведення від 2002-го термінал був націлений на технології і потужності майбутнього, процес його модернізації і вдосконалення не припиняється.

У травні 2018-го ми ввели в експлуатацію 6 ємностей для зберігання збіжжя, збільшивши загальний обсяг до 172,6 тисяч тонн. А також реконструювали вантажний причал, який подовжили зі 104 м до 222 м. Нині загальна довжина причального фронту на терміналі – майже 800 м, що дозволяє одночасно обробляти до 5 суден.

Повторюю, наш термінал залишається унікальним об'єктом не лише для України, а для Європи, і навряд найближчими роками хтось будуватиме аналогічне. Він має 300 маршрутів транспортування продукції, це дуже багато для такого типу підприємств.

- Як ухвалюється рішення, що саме і де будувати?

- Будівництво зазвичай ведеться виходячи із затвердженої стратегії розвитку компанії. Якщо йдеться про елеваторний комплекс, замовником виступає торговельний відділ, ділянка обирається в місцях великого виробництва зернових, щоби скоротити аграріям плече перевезень від поля до елеватора.

Скажу відверто – безпосередньо будівництво, тобто виконання фізичних обсягів робіт – лише видима частина айсберга, лише третина сил і часу, необхідних для виконання всього комплексу робіт. Починається все з відведення земельної ділянки, а закінчується – введенням об'єкта в експлуатацію. Завдячуючи нашому «продуманому» земельному законодавству, відведення землі іноді розтягується на роки.

Найбільш вражаючим об'єктом став, безумовно, перевантажувальний термінал у Миколаєві. Його було цікаво будувати і цікаво подивитися на результати своєї роботи. Усі ж збудовані об'єкти важко навіть порахувати. Лише елеваторних комплексів побудовано 26, а ще є виробничі підрозділи, де ми також будуємо, робимо капітальні ремонти та здійснюємо модернізацію.

Першим повністю автоматизованим і механізованим елеваторним комплексом для зберігання і відвантаження зерна на автомобільний і залізничний транспорт стала побудована 2006 року філія «Решетилівська» у Полтавській області. Першу чергу цього об'єкту було зведено і введено в експлуатацію менш ніж за три місяці. Україна відчутно нарощувала обсяги виробництва зерна і потребувала сучасних потужностей для зберігання і відвантаження збіжжя. Тому ми почали будувати швидко.

2006-го наша компанія відзначила своє 15-річчя вагомими здобутками. Тоді ми не просто вірили, а були переконані, що рік від року набиратимемо обертів. Вже цього року весь колектив компанії відзначатиме 30-річний ювілей “НІБУЛОНа”, до успіхів якого максимально доклався і наш відділ капітального будівництва.

- Між ухваленим проєктом і реальним ходом будівництва, як правило, існують великі розбіжності. Чи були форс-мажорні випадки під час будівництва об'єктів?

- Дуже рідко трапляються нормальні ділянки – в нашому розумінні це такі, де можна пройти ногами. Такою ділянкою можна назвати перший річковий термінал – філія “Вітове” на Черкащині (2009), будівництвом якого ми дали старт масштабному інвестпроєкту “НІБУЛОНа” з відродження Дніпра і Південного Бугу як судноплавних транспортних артерій.

Переважно відведені компанії “земельні ділянки” попервах викликають жах навіть у загартованих будівельників.

2010-го ми вводили в експлуатацію одразу п'ять (!) перевантажувальних терміналів: 3 річкові на Дніпрі – “Кам'янка-Дніпровська” на Запоріжжі (квітень), “Градизьк” (червень) і “Кременчуцька” (грудень) на Полтавщині і там само 2 лінійних елеваторних комплекси – філії “Скороходівська” (червень) та “Мар’янівська” (жовтень).

Під час риття котлованів на філіях “Смотрич” (2008 р.) в історичному Кам'янець-Подільському на Хмельниччині і “Мар’янівська” на Полтавщині (2010 р.) екскаваторники натрапили за протитанкові снаряди часів Другої світової війни, довелось викликати МНС і проводити весь комплекс заходів з убезпечення людей і ліквідації смертоносних боєприпасів.

Залишило слід у пам'яті будівництво Новоодеського річкового терміналу (філія “Новоодеська”, Миколаївська обл.), з якого компанія почала відроджувати Південний Буг. Можливо, Південь країни з болотами і не асоціюється, проте коли ми прийшли на будівельний майданчик восени 2010 року, там було справжнісіньке болото. Довелося забивати близько 3 тис. паль, насипати 200 тис. кубометрів ґрунту. Внаслідок цього територія терміналу піднялася на понад 2,5 м над рівнем води у Південному Бузі. Роботи було дуже багато, але тим і цінний об'єкт, що вкладені в нього сили, знання і досвід дозволили подолати всі перешкоди.

2012-го таким складним об'єктом став перевантажувальний комплекс у смт Козацьке (філія “Козацька”) на Херсонщині. До нашого будівництва там містились кілька підприємств, у тому числі завод залізобетонних виробів та асфальто-бетонний завод. Майданчик розташувався на скельних ґрунтах, що для наших місць не характерно. Складними були і гідрогеологічні умови, бо ґрунтові води залягали вище, ніж вода в Дніпрі.

На філії “Тернівська” на Запоріжжі (2019), після виконання всього комплексу експерно-досліджуваних робіт, під час будівництва стало зрозуміло, що палі потрапили в підземний плавун. Довелось здійснити комплекс укріплювальних робіт, це дозволило поставити річковий об'єкт на надійний фундамент.

Філія «Зеленодольська» – перша на Дніпропетровщині і 10-та на Дніпрі – насправді є надсучасним повністю автоматизованим інфраструктурним агропідприємством з приймання, зберігання і доробки сільгосппродукції, зразком втілення кращої інженерної думки та людських можливостей. 2020-го об'єкт будувався звичними для нас швидкими темпами, в умовах жорстких карантинних обмежень через пандемію коронавірусу: одночасно працювали від кількох сотень до півтори тисячі будівельників у надскладних умовах самоізоляції, безвиїзно. Ми гарантували їм забезпечення підвищеного контролю, щоби ніхто не захворів. І в таких непростих умовах, коли всій країні було важко, ми збудували цей термінал.

Кожен новий об'єкт – це нові виклики і випробування. Але чим більше перепон існує під час будівництва, тим більшою стає радість від їхнього подолання і більше вражень залишається від будівництва. У нагоді нам ставала команда справжніх професіоналів, знання, досвід і наполегливість. А ще віра, що немає меж людським можливостям, якщо вони спрямовані на творення.

- Темпи будівництва компанії ввійшли в історію як «Нібулонівський стандарт». Як вам вдається такий високотехнологічний об'єкт, як елеваторний комплекс, причому під ключ, зводити за 100 днів (втричі швидше за нормативи)? Чи не позначається це на якості?

– Так, ми дійсно будуємо за три місяці те, що інші будували би за дев'ять. Чому нам це вдається? В першу чергу, за рахунок правильної організації процесу. По-друге, ми збудували вже не один термінал, не десять і навіть не двадцять! Тому і наша команда, про яку я говорив, і підрядні організації, що з нами співпрацюють, накопичили колосальний досвід. Скоротити терміни будівництва нам вдається за рахунок ритмічної і злагодженої роботи всіх організацій. Простоювань у нас не буває, кожен робить свою роботу і звільняє місце для наступника.

Усталеною практикою нашої компанії давно стало те, що всі представники центрального апарату управління компанії особисто відповідають за своєчасне виконання всіх будівельних робіт на кожному нашому об’єкті. Ми не наймаємо генеральних підрядників, бо це збільшує час для ухвалення рішень.

Задля ефективної та злагодженої роботи всіх підрядних організацій, яких зазвичай близько 150, ми щотижня проводимо на будівельних майданчиках оперативні наради під головуванням Олексія Опанасовича або моїм за обов'язкової участі регіональних директорів і фахівців компанії, представників підрядних організацій. Такі виїзні наради одразу на місці дозволяють пильно стежити за ходом робіт і вчасно вирішуються всі нагальні питання.

Щодо якості, наголошую, якість є нашою першою вимогою до виконавців робіт, і нею ми не поступимося будь що. Відтак і технологія будівництва виконується до найменших дрібниць. І якщо для «дозрівання» бетонних фундаментів потрібно 28 днів, то вони й будуть залиті за 28 днів до початку монтажу обладнання!

- Але навіщо будувати так швидко?

- Бо «НІБУЛОН» – це насамперед сільськогосподарське підприємство, і ми чудово розуміємо, що якщо елеватор не буде готовий до початку маркетингового року, до початку збирання врожаю, то він простоїть цілий рік порожнім. А це неприпустимо! Тому на Житомирщині елеватор був готовий до збирання кукурудзи, а на Херсонщині – перед початком збирання ранніх зернових.

Так, будівельники на наших об'єктах працюють дуже інтенсивно, продуктивність праці складає, мабуть, 120%. Роботи ведуться 24 години на добу 7 днів на тиждень. Проте це не значить, що люди не мають вихідних чи відпусток, просто наші підрядники мають достатньо трудових ресурсів, щоб здійснювати ротацію працівників. Звісно, що по 12 годин без вихідних людина довго працювати не зможе. Інакше, через втому, якісної роботи все одно не буде, а вірогідність травматизму зросте у рази. Я можу з гордістю сказати, що на наших об'єктах травматизм мінімальний.

Хочу наголосити, що для нас це не пришвидшений темп, а звичайна ритмічна робота.

- У вас на будівництві одночасно працюють десятки підрядних організацій, тисячі працівників. Як вдається порозумітися з такою кількістю людей? Чи є у вас постійні партнери, чи залучаєте ви місцевих спеціалістів?

– За весь час роботи з усіма підрядниками у нас склались добрі стосунки. Дійсно, є підприємства, що співпрацюють з нами аж з 2002-го, з багатьма співпрацюємо від старту інвестпроєкту, коли почали будувати по кілька елеваторних підприємств на рік, а разом із ними і об'єкти соціального призначення для місцевих громад. Як соціально відповідальний бізнес, ми не можемо залишитись осторонь проблем місцевостей, де починаємо працювати. Ми розбудовуємо комплексну інфраструктуру виробничих і соціальних об'єктів, тому наше завдання – залучати будівельні організації того регіону, де ми працюємо. Звісно, ми намагаємося залучати місцевих робітників, придивляємося до них, чи витримують вони наші вимоги. А умови для тих, хто хоче працювати, дуже прості – якість, термін, ціна. Як бачите, нічого надприродного ми не вимагаємо. Якщо це професіонали, то вони в змозі забезпечити якість і терміни, ну і ціна має бути конкурентною. Зрештою і ми, і підрядники працюємо на загальний результат.

Закупівля послуг з будівництва відбувається прозоро, на тендері, вся інформація розміщується на сайті. Подати заявку на участь у конкурсі може будь-хто. Але спершу ми перевіряємо, що це за компанія, яка в неї матеріально-технічна база, що вона побудувала, і лише потім ухвалюємо рішення.

Професіонали, як правило, з нами залишаються, а хто не витримує – відсіюється. Але цей відсоток незначний. Впродовж багатьох років роботи пліч-о-пліч сформувався кістяк компаній, у яких ми впевнені і яким довіряємо.

Щодо місцевих компаній, зрозуміло, вони не відразу встигають за нашим темпом. І тому ми прагнемо їх навчити, якщо щось не виходить – надати посильну допомогу, підказати. У такий спосіб формується команда і водночас зростає загальний рівень якості будівництва в регіонах України. Адже інколи ми приходимо в місцевості, наприклад, в смт Козацьке на Херсонщині, де на території Бериславського району за часів незалежності до нашого приходу взагалі жодного нормального об'єкта не побудовано. Відповідно і будівельна галузь там була у жалюгідному стані.

- Компанія, як відомо, зводить не лише надсучасний високотехнологічний об'єкт для потреб агровиробництва, а й допомагає місцевим громадам у вирішенні соціальних питань, у відновленні або розбудові їхньої інфраструктури. Наскільки суттєвою є ця допомога?

– Починаємо ми, як я вже казав, з розчищення природних чи техногенних завалів на виділених ділянках і довкола них. І лише потім починаємо будувати.

Кожен новий об'єкт за багатьма характеристиками перевершує попередній. Відтак на місця ми приносимо з собою сучасні високі технології, створюємо робочі місця і принципово нову культуру виробництва. Ми вдихаємо нове життя не лише в місцеві громади, а в цілі регіони, даємо поштовх для розвитку інших галузей економіки, для розвитку підприємництва. Наша робота виключно в правовому полі робить прозорим місцевий бізнес, бюджети отримують наповнення від сплачених податків.

Ми заохочуємо дитячі екскурсії на об'єкти «НІБУЛОНа», щоб показати, як можна будувати і працювати в Україні. Це дуже важливо для формування їхньої свідомості як патріотів. Діти повинні вчитися на красивому, жити серед краси, тоді вони виростуть свідомими патріотичними громадянами.

Вже стало доброю традицією, що у населеному пункті, де ми будуємо елеватор, ми обов'язково ремонтуємо школу, дитсадок, ФАП, клуб або музей. Ми ремонтуємо дороги і відновлюємо вуличне освітлення, прокладаємо водогони, будуємо стадіони.

Непоодинокими є випадки, коли спочатку ми зводимо соціальні об'єкти, а вже потім приступаємо до будівництва свого. Наприклад, у с. Денихівка на Київщині спочатку виконали ремонт школи, потім побудували стадіон і зрештою перевантажувальний термінал –філію “Денихівська”. У с. Біленьке, що на Запоріжжі, ми насамперед звели комплекс очисних споруд потужністю 2 тис. кубометрів на добу, на які мешканці чекали більше 20 років і відсутність яких загрожувала регіону екологічною катастрофою. На тлі ускладненого будівництва тамтешньої філії “Хортиця” ми звели шкільний стадіон – футбольне поле з натуральним зеленим покриттям та системою поливу, зробили ремонт і обладнали сучасний комп'ютерний клас у місцевій школі.

Поле нашої діяльності набагато ширше, ніж вимоги діючого законодавства, але ми розглядаємо вклад у соціальний розвиток не як частину неминучих витрат на будівництво, а як свій першочерговий обов'язок. Це принципова позиція нашого генерального директора Олексія Вадатурського. Адже крім об'єктів будівництва компанія вкладає у різні соціальні проєкти десятки мільйонів гривень на рік.

Ми відбудовуємо заклади освіти, бо думаємо про тих дітей, які завтра виростуть і прийдуть працювати на наші підприємства. Ми хочемо, щоб вони зростали у належних умовах, навчалися на сучасному обладнанні – тоді від них можна буде щось чекати. Звідси і нова естетика, яку ми запровадили на наших підприємствах. Звісно, на елеваторі не обов'язково мати фонтан і клумби троянд. Але ж там працюють наші люди і хочеться, щоб вони йшли на роботу, як на свято. Тому ми намагаємося створити умови, щоб персоналу було приємно перебувати на об'єкті. Крім того, до нас приїжджають наші партнери – постачальники, керівники сільгосппідприємств, водії зерновозів тощо, загалом – тисячі людей. Ми вважаємо, що споглядати клумби і фонтан значно приємніше, ніж просто чорний асфальт. В результаті людина приходить на територію елеватора з одним настроєм, а йде з іншим – значно кращим. Будувати клумби і фонтани не обов'язково, до того ж це немалі додаткові витрати, але вони окупляться сторицею в наших людях.

– Боротьба “НІБУЛОНа” зі світовою коронавірусною пандемією втілилась у докорінній реконструкції і модернізації на Миколаївщині трьох лікарень до світового рівня. Як працювалось на цих об'єктах? Є різниця, що саме будувати: новий термінал чи лікарню?

– Пандемія коронавірусу – це безумовне лихо всесвітнього масштабу, яке насправді викликало в країні шок. Ніхто не знав, як йому дієво протистояти, ані досвідчені лікарі, ані можновладці, ані пересічні громадяни. Кількість захворівших щодоби налічувала тисячі, вражала, на жаль, кількість померлих від хвороби. В світі і в Україні було введено локдаун, бізнес почав зазнавати значних збитків. Більшість українських медичних закладів були не готові до такого лиха. Тому “НІБУЛОН” на чолі з Олексієм Вадатурським почав діяти – зважено, цілеспрямовано, системно і швидко.

Почали ми з докорінної перебудови і оснащення за світовими стандартами Миколаївської обласної інфекційної лікарні, яка на той час нагадувала більше закинуті руїни посеред гір сміття і непролазних хащ. Адже саме вона мала першою прийняти на себе COVID-удар.

Виконувати ці роботи Олексій Опанасович вирішив суто добровільно, за власною ініціативою. Бо він звик дивитись небезпеці у вічі і дієво їй протистояти. І перемагати! Щодня він перебував на будмайданчику, проводив перемовини, прискорював доставку будматеріалів і обладнання, підтримував команду будівельників і лікарів, підбадьорював. Участь з боку наших працівників була добровільною, але ніхто не відмовився. Ми вжили максимальних заходів безпеки, відтак ніхто з учасників будівництва не захворів. Було дуже складно. Адже будівельні фірми-підрядники відмовлялися працювати в інфекційній лікарні через банальний страх підчепити вірус, навіть незважаючи на чималі запропоновані компанією кошти.

Ми почали роботу з тотального вичищення території і вивезення багатьох тонн різного сміття, потім до чотирьох стін розібрали будівлі і почали будувати. Від березня 2020 року за 6 місяців щоденної кропіткої роботи і фінансових вкладень ми перетворили Миколаївську обласну інфекційну лікарню на форпост протистояння коронавірусу й іншим інфекційним хворобам. (див. “Відродження Миколаївської обласної інфекційної лікарні новий життєвий виклик і справа честі Олексія Вадатурського, «Агропрофі», №14 від 22 травня 2020 р.).

Наша компанія витратила на це будівництво 36,4 млн грн. Загалом же по Миколаєву та Україні на допомогу в боротьбі із коронавірусною інфекцією ми направили близько 100 млн грн. Адже так само в стислі терміни, 19 листопада 2020 року, зусиллями і коштом компанії у нашому місті з'явився ще один першокласний медичний заклад – КНП «Міська дитяча лікарня №2». Наступним об'єктом стала КНП ММР «Міська лікарня №1».

Зрештою все наше життя складається з випробувань і прагнення перемагати. “НІБУЛОН” – насправді розбудовник не лише власної комплексної інфраструктури, а й усієї України. Бо всі наші об'єкти зведені не просто руками українців, а їхнім розумом і серцем. Ми пишаємося нашою компанією, ми горді і щасливі працювати в “НІБУЛОНі” і досягати нових вершин разом із нашим фундатором і натхненником – Олексієм Опанасовичем Вадатурським. Бо за ці 30 років роботи ми навчились не просто виживати, а перетворились на лідера в усіх галузях нашої роботи, у тому числі і в будівництві. Та головне – ми навчили із оптимізмом дивитись у майбутнє!

http://www.agroprofi.com.ua/statti/1977-serhiy-besedin-nibulon-rozbudovnyk-ne-lyshe-vlasnoyi-kompleksnoyi-infrastruktury-a-y-usiyeyi-ukrayiny

Усі права захищені © 2021 ТОВ СП «НІБУЛОН»

ТОВ СП «НІБУЛОН» володіє авторськими правами на матеріали (тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, скріншоти, скан-копії, відео, аудіо тощо), які розміщені на вебсторінках його вебсайту (nibulon.com), якщо не зазначено інше.
Під час використання матеріалів, розміщених на вебсторінках вебсайту ТОВ СП «НІБУЛОН» (nibulon.com), обов`язковим є зазначення прямого відкритого для пошукових систем гіперпосилання безпосередньо на nibulon.com. Посилання має бути розміщене незалежно від повного чи часткового використання матеріалів.