Навчаючись на 2 курсі Миколаївського політехнічного фахового коледжу за спеціальністю «Суднобудування», Микола прийшов у «НІБУЛОН» на практику як кранівник, а в 2021 році почав працювати на ССЗ, поєднував навчання з роботою. Та повномасштабне вторгнення російських загарбників відклало його плани на невизначений термін (саме відклало, а не зруйнувало, бо ми впевнені: рано чи пізно перемога буде за нами й кожен із нас повернеться до свого усталеного життя!).

Микола почав служити ще до початку повномасштабного вторгнення – з грудня 2021 року він на контрактній службі в Нацгвардії. Незважаючи на те, що реального військового досвіду хлопець не мав, уже з перших днів війни він пішов на фронт. Якщо раніше Микола буквально працював у небі, то сьогодні захищає його для нас із вами:

«Хоча всі говорили про можливе вторгнення рф не один тиждень, для мене війна все одно стала неочікуваною, а події розвивались надто швидко. Просто не вірилось, що в наш час таке можливо. 24 лютого я постійно читав новини, моніторив, де що відбувається. Остаточне усвідомлення, що в країні війна, прийшло наприкінці дня. Тоді ж і вирішив для себе: маю зробити все від мене залежне, щоб не дати загарбникам забрати нашу землю.

Зараз я служу в Повітряних силах ЗСУ. Більше розповісти про те, де перебуваю та чим займаюсь, на жаль, не можу. Вірю, що рано чи пізно ми виженемо з нашої землі ворогів – тоді й зможу поділитися та розказати повністю свою історію.

Мрію про нашу найшвидшу перемогу та повернення до рідного Миколаєва, сім’ї та друзів. Чекаю й на повернення до своєї компанії. Протягом усього часу, що я на фронті, підтримую зв'язок з колегами, відчуваю їхню підтримку за сотні кілометрів і безмежно вдячний за це!»