4 липня на порталі ЛІГА.net відбулась інтернет-конференція генерального директора компанії «НІБУЛОН», Героя України Олексія Вадатурського. На адресу порталу та офіційну сторінку компанії у Фейсбук надійшло безліч питань, що стосувалися різних галузей діяльності компанії «НІБУЛОН», майбутнього нашої країни, поглядів Олексія Вадатурського на ті чи інші нагальні проблеми.

– Це наша перша зустріч з Вами, і мені було дуже важливо, що так багато людей цікавляться життям нашої компанії і переживають за нас, – поділився враженнями Олексій Вадатурський. –  Мені було справді дуже приємно спілкуватися з Вами. Дякую за Вашу небайдужість, за Вашу обізнаність, за Ваш патріотизм та бажання розібратися у будь-якому питанні. У майбутньому я планую на регулярній основі спілкуватися з Вами, організовуючи подібні онлайн-прес-конференції з окремих тем. Як завжди, ми відкриті до спілкування, і будь-які питання Ви можете залишати на нашій офіційній сторінці у Фейсбуці. Разом із Вами ми на ділі реформуємо економіку і оздоровлюємо наше суспільство. Дякую за підтримку і розуміння!

Усього протягом прес-конференції, яка тривала більше двох годин, вдалося відповісти на близько 40 абсолютно різних за форматом, темою та настроєм авторів питань. Але звичайно ж, що це не всі питання, що ми отримали. Тому, повернувшись із Києва, Олексій Вадатурський одразу ж вирішив підготувати відповіді для тих, чиї питання, на превеликий жаль, не прозвучали в ефірі. Уся ця інформація, як і текстовий варіант прес-конференції, уже опублікована на сайті нашої компанії. Обсяг інформації великий, тому ми розділили її на кілька частин.

У цій частині висвітлені додаткові питання, що не були задані під час конференції, за темами: експорт зернових; інвестиційні плани щодо Єгипету; бездіяльність влади; перевірки господарської діяльності; закупівельні ціни на зерно; конкуренція у перевезеннях Дніпром; реалізація інвестиційного проекту (м. Кременчук); реалізація інвестиційного проекту на Миколаївщині; Е-40. 

 Експорт зернових

И вопрос по общему экспорту зерновых: По предварительным данным, в 2017-2018 маркетинговом году Нибулон экспортировал почти 3 млн тонн основных зерновых – пшеницы, ячменя и кукурузы. Какие планы компании по экспорту на 2018-2019 маркетинговый год, будет ли Нибулон существенно увеличивать объемы экспорта и если ДА, то за счет каких культур? В какие страны планирует нарастить поставки?

На старте нового зернового сезона хотелось бы услышать пару слов о результатах деятельности компании по итогам 2017/18 МГ и Ваших ожиданиях на 2018/19 МГ. Особенно интересно Ваше мнение относительно того, сохранится ли нетипичный спред между ценами на продовольственную пшеницу и фуражный ячмень, и каковы перспективы сектора фуражной кукурузы, которая в текущем сезоне всех не раз удивила и в ценовом аспекте, и в отношении показателей месячных экспортных поставок?

У 2017/18 МР ми експортували більше 4,1 млн тонн зернових та олійних культур. У планах на наступний маркетинговий рік об’єм експорту має перевищувати 5 млн тонн. У найближчі роки ми доведемо обсяги експорту до 8 млн тонн на рік. Географія експорту –  це наші традиційні ринки: Південно-Східна Азія, Китай, Індонезія, Бангладеш і ринки Близького Сходу.

Серед інших перспективних регіонів розвитку експортної діяльності компанії можемо виділити Африку на Південь від Сахари та Західну частину цього континенту. Наша компанія має гнучкий підхід до ведення бізнесу, що дає нам можливість миттєво реагувати на волотильність фізичного ринку товарів та гідно приймати виклики різного характеру.

Не секрет, що ринок ячменю в Україні має досить "технічний" характер. Фуражний ячмінь не котується на найбільших світових біржах і таким чином повністю є залежним від кон'юнктури ринку Причорномор'я. Тобто різке збільшення попиту на український ячмінь зі сторони основних споживачів (Саудівська Аравія, Китай та інші)  на фоні постійного скорочення виробництва цієї культуру в державі, може дати цінам неймовірний поштовх, що, власне, і трапилось минулого сезону. У країнах Сходу культура споживання має дуже глибоке коріння, і якщо в Саудівській Аравії звикли використовувати для кормів ячмінь, то вони будуть платити будь-яку ціну за нього і не думатимуть про можливість заміни цієї складової кукурудзою або чимось іншим. Ринок - живий організм, функціонування якого не завжди піддається логічному трактуванню.

Щодо кукурудзи, сьогодні ця культура (поруч із соєю) знаходиться в центрі уваги, оскільки подальший розвиток торгівельної війни між США та їхніми найбільшими партнерами (за обсягами торгівлі) буде безпосередньо впливати на реорганізацію торгівельних потоків  цих культур у світі. Однозначно сказати, як саме складеться доля кукурудзи в 2018/19 МР, поки що ми не можемо, але завжди є надія, що українська кукурудза залишиться конкурентною та матиме сталий попит не тільки з боку вже наявних споживачів, а також і від нових потенційних ринків збуту, які до цього часу імпортували лише з регіону Північної та Південної Америки. Наявність попиту, в той саме час, буде основою для позитивної цінової динаміки і всередині країни.

Інвестиційні плани щодо Єгипету

 2 мрд доларів, які планується інвестувати – це власні кошти Нібулону? Чи компанія планує залучати кредитні кошти, якщо так, в якому обсязі і де?

Ярослав Мойсеєнко • 10:54 За чьи деньги будете строить в Египте?

Алексей Афанасьевич, добрый день! Вопросы от журналиста Александра Сукова из издания Агроинсайдер. Хотелось бы прояснить некоторые детали проекта в Египте стоимостью 2 млрд долларов, особенно, что касается участия Нибулона: 1.      Как именно Нибулон планирует участвовать в этом проекте? В чем будет выражаться участие Вашей компании? Планируете ли Вы строить собственные активы на территории Египта - зернохранилища, баржи, и какую сумму средств готов инвестировать Нибулон в этот проект? 4.   Какую долю потребления зерновых в Египте сейчас обеспечивает Нибулон? Планируете ли в ближайшие годы увеличить свою присутствие на рынке и до какого уровня?

Уточніть про інвестиції до Єгипту. Це усі кошти Нібулону: 2 млрд дол. США ? Чи часткова сума, яка? Першим етапом цього проекту на 2018-2019 роки є інвестування до 200 млн доларів- це теж усі кошти Нібулону чи співфінансування? З ким і у яких сумах? (Ліга)

Нибулон собирается инвестировать крупную сумму в развитие инфраструктуры в Египте. Рассматривается ли возможность подобных капиталовложений в другие страны, которые импортируют украинские продтовары? Почему первым таким проектом стал Египет?

Рішення щодо інвестицій уже прийняте. Реалізація програми передбачає відкриття підприємства компанії «НІБУЛОН», яке буде працювати на території Єгипту і в рамках єгипетського законодавства. Це довгострокова інвестиційна програма, яка передбачає загальний обсяг інвестицій до 2 млрд дол. США і розрахована на 7-10 років. Першим етапом цього проекту на 2018-2019 роки є інвестування до 200 млн доларів.  Такі інвестиційні проекти реалізуються при співфінансуванні. З нашими стратегічними фінансовими партнерами компанії: ЄБРР, ЄІБ, МФК, а також місцевими фінансовими інститутами - це вже обговорювалось. Всі ці фінансові інститути, представлені також і в Єгипті, зацікавлені у розвитку цієї країни. Крім того, на Близькому Сході працюють великі інвестиційні фонди, які також зацікавлені в співпраці з нашої компанією.

Відразу вслід за цією новиною міністр інфраструктури поспішно прокоментував, що мовляв, «…патріотизм різний буває…». Але ж жодну американську чи європейську велику компанію не засуджують за те, що вона відкриває представництва й інвестує в різні країни світу. Тому що це захист інтересів цих країн в інших державах, де ця компанія відкрила свої представництва. Так само і ми будемо представляти інтереси України в Єгипті. Таким чином ми витісняємо з ринку інших країн-конкурентів. Це експансія Україною інших ринків. І я, як керівник, аплодую українським компаніям, які сьогодні відкривають офіси в різних країнах світу. А нас звинувачують в тому, що ми хочемо інвестувати в країну Єгипет, хоча спочатку  не створюють ніяких умов, щоб ми могли інвестувати в Україну. Це подвійні стандарти міністра, по-іншому і не назвеш. Для нього за щастя не дати працювати українському інвестору, а  запросити іноземних, хоча ми їхню роботу в Україні досі чомусь не бачимо. Згадаємо, хоча б примарні десятки компанії, які стоять у черзі, щоб інвестувати у Дніпро, як заявляв міністрінфраструктури.

Тому в нашої компанії, як і  в усього українського бізнесу, іншого виходу немає, як прокладати собі шлях в інших країнах. Але я знову повторюсь, що ми не зменшуємо інвестиції в Україну і не переглядаємо наш інвестиційний план в Україні. Паралельно ми будемо нарощувати інвестиції в інші країни світу. Чому першим було обрано Єгипет? Тому що найбільша частка наших експортних поставок йде саме в Єгипет. За останні 10 років компанія  поставила більше 12 млн тонн українського збіжжя. «НІБУЛОН» в Єгипті знають як українську національну компанію і представника України на єгипетському ринку.  І наше завдання – з’єднати сільгосптоваровиробників в Україні, які вирощують збіжжя, з кінцевими споживачами товару в Єгипті. Звичайно, що в планах нашою компанією розглядається співпраця також і з іншими країнами. Я особисто об’їздив багато країн і познайомився з їхньою інфраструктурою. Переконаний,  нам є що їм запропонувати!

Бездіяльність влади

Павел Цигульский • 1:03:51 Если мы хотим жить не оглядываясь с открытыми варешками на шикарную жизнь за границей, то мы должны у себя делать заграницу! Для этого нужно создавать предприятия у себя в стране, создавать рабочие места! Не понимаю! Почему НИБУЛОН работает, развивается, дает работу, уверенность в завтрашнем дне рабочим и их семьям и при этом встречается с сопротивлением власти? Как такое может быть??? Неужели надо палки в колеса,? Неужели власть по правилам, чем хуже нам тем им лучше???

Щиро дякую за Вашу підтримку! Так, на превеликий жаль, це наші реалії. Я, як і всі українці, сподівався, що після Революції гідності прийде різке покращення. І тому мені, як керівнику підприємства, боляче на все це дивитись. На превеликий жаль, дуже багато часу доводиться відволікатися від вирішення виробничих питань і стратегічного розвитку компанії, на безглузду  боротьбу з пустословами та фейковою інформацією. 

Перевірки господарської діяльності

Ирина 03.07.2018, 17:01

При Януковиче Вас донимали проверками. Как обстоят дела с этим сейчас?

Насправді у сфері державних перевірок реальні позитивні зміни є. Діє мораторій на проведення перевірок. Наприклад, у 2013 році на нашому підприємстві державними контролюючими органами було проведено 557 контрольних заходів, а у 2017 р. –  всього 48, тобто це менше 10 %. Але раніше ситуація була, дійсно, дуже критична. Саме тому у 2011 році ми вирішили вести облік і публікувати всю інформацію про державні перевірки на нашому підприємстві. Цю інформацію ми продовжуємо оприлюднювати і нині:

http://nibulon.com/data/pro-kompaniyu/kontrolni-perevirki/zagalna-informaciya-schodo-provedenix-perevirok-ta-ix-rezultativ.html 

Але сьогодні настали інші часи. І боротьба з нашою компанією відбувається в іншій площині: на кожному кроці –  спроби дискредитації і приниження.

Ось приклад, минулого року ми будували елеватор в с. Біленьке Запорізької обл. Чотири роки ми вирішували питання відведення землі і отримання дозволів на його будівництво, сплатили всі необхідні кошти за ділянку під будівництво. А в день відкриття цього підприємства, участь в якому особисто взяв Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, 14 червня 2017 р., сільському голові вручили підозру про відкриття кримінального провадження про незаконні дії з відведення земельної ділянки. Вже рік як це кримінальне провадження не закрите. І місцеві органи влади змушені відволікатися від основної роботи. Особисті звернення голови Запорізької облдержадміністрації  до Генерального прокурора України Юрія Луценка і моя безпосередня розмова з ним з цього питання не привели до вирішення проблеми. Відволікаються люди, спеціалісти як нашої компанії, так і місцевих органів влади.

Інший приклад: 23 травня 2018 року на суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» відбулась унікальна подія – міжнародні  виставки «Суднобудування» і «Водний транспорт». Захід цей особисто відвідав Президент України Петро Порошенко, який сказав дуже гарні слова на мою адресу: «Олексій Опанасович знає, що він 4 роки знаходиться під моїм захистом». Також Президент заявив, що «НІБУЛОН» завжди у нас є символом відродження суднобудівної промисловості, а Герой України, генеральний директор компанії Олексій Вадатурський – людиною, «яка в надскладних умовах забезпечує і випереджає розвиток економіки України, кардинально змінює підходи у веденні бізнесу, створює робочі місця, забезпечує створення величезного експортного потенціалу України, модернізує інфраструктуру».  Справді, чудові слова, але вже через  три дні після цієї зустрічі відбулась чергова інформаційна атака на нашу компанію: на «5 каналі» пройшла трансляція програми «Стоп корупції», спрямованої проти нашого підприємства. Вже більше місяця ми збираємо всю необхідну інформацію, щоб звернутися до суду для боротьби з псевдоорганізацією «Стоп корупції». Ми спростували всю розміщену в цьому сюжеті інформацію, оголосивши конкурс на пошук моїх вілл, яхт, літаків:

http://nibulon.com/news/novini-kompanii/do-uvagi-zmi-nibulon-ogoloshue-konkurs-na-poshuk-zakordonnoi-neruxomosti-u-vlasnosti-oleksiya-ta-andriya-vadaturskix.html

Також ми дали повідомлення, що ми погасили кредитну заборгованість ЄБРР:

http://nibulon.com/news/novini-kompanii/dobrozichlivcyam-yaki-pereimayutsya-kreditnoyu-istorieyu-nibulon-prisvyachuetsya.html

Більше місяця наші працівники відволікаються від повсякденної роботи на благо компанії. І насправді  це набагато гірше, ніж 557 перевірок на рік.   

Закупівельні ціни на зерно

Віктор 03.07.2018, 10:13

Чи можете ви пояснити різницю між закупівельною ціною зерна на вашому терміналі та ринковою ціною на провідних біржах світу. Наприклад, продовольчу пшеницю ви закуповуєте за ціною 5480-5550 грн/тонна, або $208-210/тонна за поточним курсом НБУ (26,32). Натомість, на біржі у Чикаго наразі встановилась ціна на м’яку пшеницю SRW на умовах ФОБ з поставкою у липні $246/тонна [(5,83 $/bu+basis 0.85 $/bu)*36,743], а ціна з поставкою у листопаді становить майже $260/тонна. Чи є встановлені НІБУЛОНом закупівельні ціни справедливими?

Вікторе, дякую за запитання. Але зверніть увагу, що Ви посилаєтесь на Чиказьку біржу, а котування надаєте біржі Міннеаполіса, до того ж з продажу червонозерної пшениці на 2019 рік. Порівнювати цю ціну з сьогоднішньою ціною на пшеницю на сайті нашої компанії некоректно. До того ж, тверда червонозерна пшениця, ціну на яку Ви навели, в Україні взагалі не вирощується. В нашій країні у промислових масштабах вирощуються види м’якої пшениці, які не корелюються з показниками Чиказької біржі. Тому, звичайно, наша компанія не може вказувати ціни на тверду червонозерну пшеницю на 2019 рік. Крім того, цю пшеницю ще треба доставити в один із портів на р. Міссісіппі, а це фрахт – більше 20-30 дол. на одну тонну. У разі Вашого бажання дізнатися більше інформації з цього питання, будь ласка, звертайтеся до фахівців нашої компанії, які Вам з радістю все пояснять.

Конкуренція у перевезеннях Дніпром 

Andrii Melnyk • 20:07 Яке відношення до встановлення конкуренції щодо перевезень Дніпром та іншими річками?

Не секрет, что несмотря на достижения компании Нибулон и вклад в развитие украинской экономики, вас считают компанией-монополистом на рынке речных перевозок. Но почему другие компании не приходят в аналогичные проекты? Почему не становятся рядом с Нибулоном, создавая здоровую конкуренцию, тем самым поддерживая развитие речной логистики для всех грузов, не только агро, и тем самым минимизируя монопольное положение вашей компании, и способствуя более эффективному оздоровлению украинской экономики?

В усіх країнах із розвинутою економікою річковий транспорт є конкурентоспроможним стосовно інших видів транспорту. Однак в Україні ситуація протилежна. Сьогодні річковий транспорт не може на рівних умовах конкурувати з автомобільним та залізничним видами транспорту, адже, на відміну від інших країн, у нас він обтяжений великою кількістю податків і зборів (акцизний податок на пальне, плата за розведення мостів, проходження шлюзів, рентна плата за використання водних ресурсів та інші податки). З огляду на це, ми можемо стверджувати, що річковий транспорт в Україні є економічно невигідним. Так, за перевезення зернової продукції з Кременчука до Миколаєва залізничним транспортом, собівартість транспортування 1 тонни становитиме 208,29 грн. А якщо перевезення здійснювати барже-буксирним караваном (2 баржі по 2750 тонн), собівартість транспортування 1 тонни – 302,38 грн. Тобто річковим транспортом приблизно на 100 грн/т дорожче.

На жаль, на сьогодні МІУ і певні депутати лобіюють свою позицію, яка не має на меті зробити річковий транспорт економічно вигідним. А для цього насамперед потрібно скасувати акцизний податок на пальне, плату за проходження шлюзів, розведення мостів, рентну плату за користування водними ресурсами.

Поки річкові перевезення залишаються неконкурентними, наша компанія з іншої сторони намагається розбудовувати зернову інфраструктуру України. Ми як справжні патріоти своєї країни комплексно вирішуємо проблему зернової логістики,  інвестуючи великі кошти в розбудову елеваторної промисловості, наближаючи наші елеваторні ємності безпосередньо до сільгосптоваровиробників. Завдяки цьому сільгосптоваровиробники на 300-500 км скорочують відстань перевезень зерна. Таким чином, вони витрачають набагато менше коштів на доставку свого зерна і вивільняють автомобільний транспорт. А ми, у свою чергу, можемо запропонувати їм більш конкурентну ціну. Все це ми робимо, тому що ми  українська компанія.

В Україні працює багато потужних західних компанії, до яких я, безумовно, ставлюся з великою повагою. Але слід визнати: вони лише займаються будівництвом власних  портових потужностей у портах Великої Одеси і Миколаєва. А ще й держава за державні кошти виконує левову частку робіт зі створення для них супутньої інфраструктури. Тому для таких міжнародних компаній будівництво суден і елеваторних потужностей всередині країни та по Дніпру – це лише зайві клопоти, тому вони і не хочуть цим займатись. Крім цього, «НІБУЛОН» є для них прямим конкурентом, адже їхні елеватори розташовані в портах Великої Одеси і Миколаєва і їм не цікава підтримка нашої компанії з розвитку Дніпра. У той же час, у США всі ці великі транснаціональні компанії працюють на Міссісіпі, і кому, як не їм розуміти, що Україні вкрай необхідно відродити судноплавство по Дніпру. Але відроджувати український Дніпро вони не хочуть. Не переймаються вони і будівництвом українських суден, адже  набагато простіше зафрахтувати судно, здатне перевозити зерно Дніпром, яке буде букеруватися поза 12-мильною зоною пальним дешевше на 10 тис. грн за 1 тонну пального, і тим самим створити собі конкурентні переваги на перевезення зерна.  Нашій державі необхідно раз і назавжди покласти кінець прихованій контрабанді пального. Для цього необхідно звільнити український флот від сплати акцизного податку на пальне або ж забезпечити його компенсацію. Тільки так можна припинити контрабанду пального.

Але ми не віримо в чесніть чиновників МІУ з питань розвитку внутрішніх водних шляхів і їх спроможність відродити українське судноплавство і суднобудування та зробити ці галузі прибутковими! І цьому є декілька прикладів.

Перший приклад. Ввечері після цієї прес-конференції міністр інфраструктури розповів  про відновлення судноплавства на Південному Бузі, але «забув» згадати, що саме  наша компанія виконала ці роботи за власний кошт у 2016 році. Для цього ми протягом 5 років отримували 47 дозволів,  в тому числі і в МІУ. Також міністр заявив, що вже до Білорусі можна транспортувати річкою нафтопродукти. Але ви поцікавтеся в нього, яка глибина на Прип’яті на ділянці в районі Янівського мосту? Повідомляємо міністру: глибини на цій ділянці становлять усього 40 см  (хоча лише восени минулого року становили 90 см, а паспортна глибина взагалі повинна становити 1 м 50 см). Україна підписала з Республікою Білорусь  декілька протоколів на рівні президентів країн та відповідних міністрів, у яких Україна дала згоду на виконання необхідних робіт у 2018 році з підтримки глибини судового ходу на річці Прип'ять (від гирла до кордону) на рівні 150 см. Але до сьогоднішнього дня вказані днопоглиблювальні роботи не виконуються, що і привело до ще гіршого стану суднового ходу, особливо на річці Прип'ять, де фактично втрачено глибини.

ШАНОВНІ СУДНОВЛАСНИКИ! БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ. НА ДІЛЯНЬЦІ УСІВ-СТРИЖІВ РІЧКИ ПРИП’ЯТЬ ВТРАЧЕНІ ГЛИБИНИ

Це офіційне попередження Держгідрографії. І коли я бачу, як міністр для преси і у Фейсбуці говорить одне, а на ділі – зовсім інше, я замислююсь, як він буде людям в очі дивитись після такої відвертої брехні?

Другий приклад. У березні цього року в місті Южному Одеської області відбулась спільна нарада Асоціації міст України, Міністерства інфраструктури України та ДП «Адміністрація морських портів України», на якій міністерство запропонувало шляхи спрямування частини портового збору до місцевих бюджетів. Але ця ідея – плагіат і запропонована вона була раніше в альтернативному законопроекті міжфракційного депутатського об’єднання «За відродження річок України». А в якому законопроекті у Вас це передбачено? В якій ініціативі у Вас це передбачено? І ось так плагіатом займається ця людина. Всі здорові нормальні ініціативи нашої компанії або народних депутатів присвоюються як свої, а нічого з цього не виконується. Наступний момент, Ви кожен день говорите, що «НІБУЛОН» заважає Вам приймати закон. Покажіть громадськості, міським і обласним головам населених пунктів, розташованих уздовж Дніпра та Південного Бугу, та іншим проект закону, який Ви так завзято лобіюєте. Ми знаємо, що там N-на редакція вже кулуарно розглядалась, але остання редакція так і не зареєстрована у Верховній Раді. Так що блокує наша компанія? Що блокує народний депутат України Вадатурський Андрій Олексійович? Це відверта брехня. Це відверте знущання над людьми. Це якраз після цього ефіру можна сказати: журналісти, будьте обачливими при спілкуванні з цією людиною. І у мене як у керівника виникає завжди питання: невже не знайдеться керівників в країні, які могли би поправити горе-реформатора? Невже над ним немає влади? Невже нікому не можливо оцінити його реальну діяльність?

Третій приклад. Сьогодні міністр стверджує, що наша компанія заважає приходу в країну іноземних інвестицій. Але що йому особисто як міністру заважало, щоб у цьому році вчасно відкрити судноплавство на р. Дніпро? Ми неодноразово інформували громадськість, як з листопада 2016 року і до кінця березня 2017 року було невиправдано зупинено навігацію і закрито шлюзи на річці Дніпро:

http://nibulon.com/news/novini-kompanii/ministr-mrie-dnipro-stoit.html

http://nibulon.com/news/novini-kompanii/ministr-mrie-dnipro-stoit-prodovzhennya.html

http://nibulon.com/news/novini-kompanii/ministr-mrie-dnipro-stoit-blokada-i-pogrozi.html

 На мої звернення, чому ж досі на Дніпрі не відкрита навігація, адже є всі передумови для цього, Володимир Омелян замість конструктивної відповіді, як і належить високопосадовцю, почав погрожувати, що він буде займатися розслідуванням діяльності нашої компанії, мовляв, ми здійснюємо якісь протиправні дії під час проходження суднами шлюзів.  Але у нашої компанії немає порушень і нам нічого боятися. І невже, щоб відкрити Дніпро потрібне прийняття якогось додаткового закону? Ні, для цього просто треба мати голову на плечах і мати відповідальність перед Україною.

Всі, хто виступає проти нашої ідеї відродження українського судноплавства і суднобудування, безграмотно і бездарно насаджують у суспільній свідомості думку, що компанія «НІБУЛОН» є  монополістом  і виступає проти прийняття того чи іншого закону. Мета такої тактики – протиставити нашу компанію громадськості. У результаті, ми змушені щодня витрачати час на спростування таких інформаційних атак і ця конференція є одним з таких інструментів пояснення позиції нашої компанії.

Реалізація інвестиційного проекту (м. Кременчук)

Олег Булашеваш элеватор в Кременчуге строит и строит что-то. Раньше очень часто информировали горожан о стройках на Нибулоне, а сегодня как то не ясно что строят, где вкладываете деньги в скверы и парки... Можно ли изменить ситуацию? (FB)

Олеже, сьогодні на території перевантажувального термінала філії «Кременчуцька» ми будуємо додаткові ємності (20 тис. тонн) для зберігання зернових, зернобобових і олійних вантажів, а також автомобілерозвантажувач з приєднанням їх до наявного на філії технологічного комплексу. Розширення потужностей  перевантажувального термінала дозволить збільшити обсяги одночасного зберігання зернової продукції та скоротити час обробки автотранспорту. Це, в свою чергу, дозволить уникнути простою автотранспорту як у місті Кременчук, так і на під’їздах до нього.

Так, у практиці нашої компанії, під час будівництва великих об’єктів, щотижня проводити наради із залученням власних фахівців та підрядників, представників місцевих та обласних органів влади, представників ЗМІ. Я теж особисто приїжджаю на кожну нараду.

Про поточний етап будівництва ми, як і завжди, інформуємо громадськість на корпоративному сайті компанії (ось одна з новин на цю тему http://nibulon.com/news/novini-kompanii/nibulon-zbilshue-obsyagi-zberigannya-zerna-filii-kremenchucka.html).

 Щодо реалізації соціальних проектів у рамках здійснення наших інвестиційних програм, то і цей випадок не став винятком. Перед початком робіт, як цього і вимагає законодавство, ми пройшли повну процедуру погодження, включно з громадськими слуханнями, інформуванням про проект у місцевих ЗМІ. У результаті ми виділили 500 тис. грн для реконструкції скверу біля річкового вокзалу. Також за кошти компанії (1,5 млн грн) буде відремонтовано асфальтне покриття вулиці Флотської, а частина асфальтного покриття на цій же вулиці буде замінена на бетонне, це ще 800 тис. грн. 

Олег Булашев Можно ли провести экскурсию или пресс-тур на Нибулон в Кременчуге? (FB)

Немає проблем. Будь ласка, як тільки заступник генерального директора з будівництва буде проводити чергову виробничу нараду на об’єкті, ми запросимо Вас.  Для уточнення інформації, будь ласка, звертайтеся до інформаційного відділу компанії  за номером (0512)58-04-22.

Реалізація інвестиційного проекту на Миколаївщині

Оксана Тихончук В связи с началом крупной инвестпрограммы в Египте, планирует ли Нибулон корректировать свою инфраструктурную программу в Украине? Что бы вы хотели и могли сделать и построить в нашей стране и в Николаевской области, если бы вам не мешали? (FB)

Оксано, інвестиційна програма компанії в Україні не буде коригуватися у зв’язку з тим, що ми реалізовуватимемо інвестиційний проект у Єгипті. Ми продовжуємо повномасштабну реконструкцію суднобудівно-судноремонтного заводу «НІБУЛОН» у Миколаєві. Паралельно з цим ми будуємо судна. Завод завантажений роботою на 100 % на найближчі три роки. Є навіть проблеми із розміщенням нових замовлень. Як Ви пам’ятаєте, у травні цього року в пристуності Президента України відбулася закладка першого в історії нашого заводу 140-метрового самохідного судна, введення в експлуатацію цього судна відбудеться влітку 2019 року. Будуються й інші самохідні та несамохідні судна. У нас до завершення поточного маркетингового року буде збудовано як мінімум ще 2 буксири і два несмохідні судна. Таким чином, уже найближчого року наш флот складатиметься з 79-ти суден, а за кілька років цей показник сягне відмітки у 100 одиниць.

Не змінюємо ми й інвестиційну програму з будівництва перевантажувальних терміналів в Україні. Про причини деякої затримки будівництва цих об’єктів я розповів під час інтернет-конференції. Додам лише, що у Мар’янському Дніпропетровської області виконувати підготовчі роботи на об’єкті ми розпочнемо у вересні-жовтні 2018 року, в Тернівці Запорізької області – не пізніше вересня цього року. Обидва підприємства будуть введені в експлуатацію не пізніше ІІ кварталу 2019 року.  

Helena Minakova Почему вы так мало строите в своей Николаевской области? Будет ли построен терминал в Матвеевке,Николаеву так нужны рабочие места. (FB)

Олено, про наше бажання та готовність будувати підприємство в районі Матвіївки (Миколаїв) ми оголосили ще у 2016 році. У рамках цього будівництва було заплановано і спорудження паромної переправи. Я особисто поінформував про наші наміри Миколаївського міського голову, голову Миколаївської обласної державної адміністрації. Більше того, під час зустрічі з міністром інфраструктури влітку 2016 року, у присутності міського голови, я особисто презентував цей проект. Сподівалися на його підтримку. Але підтримки немає. Питання відведення земельної ділянки і досі не вирішено. М’яч на боці влади. А ми готові працювати.

Загалом у нашій області дуже складно вирішуються питання відведення земельних ділянок під інвестиційні проекти. Наприклад, у Вознесенську ми теж могли б збудувати об’єкт транспортної інфраструктури для транспортування річкою будівельних матеріалів з місцевих кар’єрів до Миколаєва, але обласна влада й досі не може вирішити земельні питання.

Утім цієї весни ми ввели в експлуатацію елеваторний комплекс для перевалки зернових та олійних культур (43 тис. тонн) та реконструювали причал довжиною в 222 м. Тепер на перевантажувальному терміналі компанії в Миколаєві ми можемо обробляти одночасно 5 суден з потужністю відвантаження на водний транспорт – 50 тис. тонн/добу.

Лариса Луговская Я обращаюсь к Вам с просьбой, чтобы Вы запретили проезд Вашего транспорта по ул.Таначишина в г.Вознесенске Николаевской обл., это дорога 5 категории,где даже нет тротуаров, а машины Ваши большегрузных и от их движения по нашей улице страдают наши домам не сегодня-завтра может случится беда, машины должны ездить по дороге регионального значения - по ул.Одесская (бывшая Кирова. Я от имени жителей улицы прошу перенаправить Ваш транспорт и оставить нашу улицу в покое. Надеюсь, что это не прозвучало в пустоту.(FB)

Ларисо, дякую, що Ви звернули увагу на це питання. Я вам повідомляю, що по цій вулиці автомобілі з зерновими вантажами на наше підприємство не рухаються через технічні причини й через незручності при розвороті на вашу вулицю. Там курсують вантажівки з меншою вантажомісткістю до місцевих промислових об’єктів Вознесенська.

Втім, зі свого боку, я вже звернувся до міського голови м. Вознесенська Віталія Лукова, який спільно з ДАІ зробить все, щоб там було встановлено відповідні знаки для заборони руху вантажного транспорту.

До речі, наша компанія допомагала місцевим органам влади в ремонті всіх ділянок автошляху від вулиці Одеської й аж до нашого підприємства. Крім того, ми сприяли підтримці нормального технічного стану цієї дороги, а також організували на цій ділянці цілодобове освітлення.

Е-40

Год назад в интервью мы с Вами обсуждали сложившуюся ситуацию относительно реализации программы восстановления судоходного пути Е-40. На тот момент, к сожалению, Украина не продемонстрировала ожидаемых результатов. Насколько изменилась ситуация на сегодняшний день? Насколько в ней заинтересованы европейские коллеги? Что препятствует более стремительной реализации проекта?

Відразу відповім: на сьогоднішній день нічого не змінилося. Україна нічого не робить для того, щоб виконувати взяті на себе зобов'язання перед ЄС з підтримки глибини суднового ходу по водному шляху Е-40 від гирла Дніпра до Києва на рівні 3,65 м. В тому числі, мова йде і про нагальне на сьогодні питання днопоглиблення на ділянках зі скельними породами ґрунтів в районі Дніпродзержинського водосховища, де більше 10 років тому, в 2007 році, отримавши пробоїну, сів на мілину знесений течією круїзний лайнер «Принцеса Дніпра» з більше ніж 200-ми німецькими пасажирами на борту. Ось вам і наочний приклад, адже з часів того інциденту нічого не було зроблено. Ціна вирішення цього питання для України – близько 1,5 млн. дол. США. І знайти такі кошти можна було б, зважаючи на мільярдні витрати на виконання днопоглиблювальних робіт в портах Великої Одеси, тендери на які сьогодні визнаються недійсними. Україна підписала з Республікою Білорусь  декілька протоколів на рівні Президентів країн та відповідних Міністрів, у яких Україна дала згоду на виконання необхідних робіт у 2018 році з підтримки глибини судового ходу на річці Прип'ять (від гирла до границі) на рівні 150 см. Але до сьогоднішнього дня вказані днопоглиблювальні роботи не виконуються, що привело до ще гіршого стану суднового ходу, особливо на річці Прип'ять, де глибини на ділянці Усів-Стрижів складають всього 40 см.  (і це не у меженевий період). Тому мені соромно за Україну. Мені соромно за міністерство інфраструктури.