Один з головних пріоритетів уряду – відродити Україну як потужну аграрну країну. Для цього наша держава має всі передумови: є люди, які готові працювати на землі і робити це прогресивно, опановуючи нові технології, є чорноземи, придатні для вирощування великих врожаїв, є що сіяти, є бажання купувати нову техніку, дедалі більше елеваторів для збереження зерна та нові альтернативні шляхи перевезення збіжжя. Однак щоб зіпсувати бочку меду, іноді достатньо невеликої ложки дьогтю… Хороший врожай, вигідні експортні контракти та зерно в терміналі в очікуванні судна. Компанії “НІБУЛОН” ще місяць тому можна було позаздрити. Тоді компанія була готова виконати умови масштабного контракту на поставку ячменю до Ірану. Планували відправити 60 тис. тонн зерна, але отримали купу проблем. Та про все по порядку. Щоб виконати контракт, зафрахтували судно “PREVENTER” типу PANAMAX. На свою голову керівництво порту про захід судна попередили заздалегідь. І за 10 днів до приходу корабля встигли покуштувати бюрократії, на яку здатні портові керівники та Мінтрансзв`язку. Заходити судну до причалу “НІБУЛОНа” заборонили, посилаючись на те, що начебто судно не зможе пройти до причалу, оскільки Бузько-Дніпровсько-лиманський канал може прийняти лише теплоходи довжиною 170 метрів. Ця інформація від капітана Миколаївського морського торгового порту Павла Рябчикова портових операторів не просто здивувала – шокувала, бо починаючи з 2008 року до них заходило понад 100 значно більших суден! Минулого літа двічі заходили судна довжиною 225 метрів, які від “PREVENTER” нічим не відрізняються. Звичайно, помілішати більш як на 50 метрів канал так швидко не міг. Паспорт акваторії, внесений до Реєстру судноплавства, чітко визначає саме глибину 9,2 метра, і власне керівництво порту має слідкувати за тим, аби ці глибини були в належному стані. На це мають іти збори, які сплачують усі, хто користується каналом. Тільки діяльність “НІБУЛОНа” забезпечила надходження портові та іншим держпідприємствам галузі понад 40 млн доларів цільових зборів, які повинні використовувати саме на підтримку глибин та розвиток гідротехнічних споруд… Щоб зробити суднозахід безпечним, “нібулонівці” звернулися до державного підприємства “Дельта-лоцман”. Всі етапи “спілкування” судна з каналом та причалом відпрацювали на тренажері лоцманів. Проведення вирішили здійснити методом лідирування. Попереду йде гідрографічний катер і перевіряє глибину – це щось схоже на роботу сапера. Проте всі ці обережності ігнорують чиновники порту та Мінтрансзв`язку. В той час, як щодня за простій на рейді сплачується 45 тис. доларів (вже зараз додаткові витрати “НІБУЛОНа” становлять понад 800 тис. доларів), компанії світять штрафні санкції на 1,1 млн доларів, і, найголовніше, – контракт під загрозою зриву! Міністр аграрної політики Юрій Мельник переконаний – умови цього контракту Україна має обов`язково виконати, адже це ставить під сумнів імідж нашої держави як надійного експортера. Підірвати його сьогодні – означає отримати непоправні наслідки в майбутньому. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко додає: це спроби керівництва порту тиснути на приватників. Втрати, які несуть представники аграрного бізнесу, мають відшкодовувати ті, хто спровокував цю ситуацію, – начальник та капітан порту. Проте навіть якщо провина керівників буде доведена в судовому порядку, ніхто не зможе компенсувати втрати, яких зазнають аграрники. Через ситуацію з блокуванням судна “НІБУЛОН” випадає з активних закупівель. Щорічно на причальних елеваторах відбувається понад тридцять повних відвантажень. Зараз елеваторна потужність у 50 тис. тонн заблокована на перевантажувальному терміналі. Це зерно може залежатися, але навіть не це найстрашніше. Поки зерно знаходиться там, компанія “НІБУЛОН”, яка є лідером в галузі, не бере участі у закупівлях, наприклад, кукурудзи. Зриваються поставки за іншими контрактами компанії, одна з яких – це поставка хліба за Продовольчою програмою ООН для мешканців Ефіопії, що голодають. Але в першу чергу зниження активності “НІБУЛОНа” впливає на вартість зерна всередині країни. Адже компанія – одна з небагатьох, хто публічно інформує про свої закупівельні ціни на сайті. Не виходять на ринок – в селян зерно купують за нижчою ціною, бо зникає конкурент, який багато в чому “робив ціну”. Генеральний директор ТОВ СП “НІБУЛОН”, Герой України Олексій Вадатурський говорить: українську аграрну галузь не намочать дощі, не роздують вітри, не розчавлять землетруси. Щоб її вбити достатньо кількох чиновників-самодурів з ручкою та печаткою в руці і власним бізнес-інтересом.
