В умовах сучасного інтенсивного землеробства боротьба з бур’янами – один з найважливіших елементів системи землеробства, від якого залежить збільшення врожайності сільськогосподарських культур. З кожним днем все активніше вступає в свої права весна. У міру прогрівання ґрунту в посівах зернових культур з`являються пізні ярові бур’янисті рослини, які поряд із зимуючими, озимими і багатолітніми видами знижують кількісні та якісні показники урожаю. Втрати урожаю сільськогосподарських культур в світі від бур`янів та інших шкідливих організмів складають: зернових – 500…510 млн т. цукрового буряка-65…75, картоплі-125…135, овочів – 78…79 млн або 30-40% від загального збору урожаю і оцінюються в 75 млрд дол. У орному шарі ґрунту на 1 га доводиться від 100 млн до 3…4 млрд насіння бур`янів, крім того, величезна кількість вегетативних зачатків багатолітників. Дана кількість запасів шкідливого початку, не дозволить вирішити проблему одноразовим проведенням захисних заходів – необхідний системний підхід, планомірне багатолітнє впровадження схем захисту рослин у сівозміні. Велика бур’янистість сільськогосподарських угідь, особливо орних земель, не дає можливості забезпечити високу культуру землеробства на полях. Бур’янисті рослини в значній мірі впливають на баланс елементів живлення, фізичні і біологічні властивості ґрунту, водно-повітряний, тепловий і світловий режими агрофітоценозу, на родючість ґрунту. Особливо помітний збиток заподіюють бур`яни в умовах систематичного застосування мінеральних добрив. Відомо, що коефіцієнт використання поживних речовин добрив культурними рослинами в середньому складає 30…40%. Бур`яни, споживаючи поживні речовини добрив, різко знижують цей коефіцієнт. Наявність бур`янів веде до розвитку хвороб і шкідників культурних рослин. Такі бур`яни, як гірчиця польова, редька дика, пастуша сумка, являються резерваторами грибкових захворювань—плісняви білої, борошнистої роси. Пирій повзучий служить проміжною рослиною — господарем стеблової, жовтої і корончатої іржі зернових культур. Щетинники, волошка синя, лобода біла, бодяк польовой—переносники кореневої гнилі, мозаїки злакових культур. Багато шкідників сільськогосподарських культур розвиваються і зберігаються на засмічених рослинах, а потім переходять на культурні. На засмічених полях отримують зерно невиконане і з поганими хлібопекарськими якостями. Негативна роль бур`янів відбивається також на виробничій і організаційній діяльності сільськогосподарських підприємств. Засмічена рослинність затруднює виконання багатьох сільськогосподарських робіт: підвищується тяговий опір ґрунтообробних знарядь до 30%, зменшується на 15…30% продуктивність комбайнів, хліби погано обмолочуються, зернова маса має підвищену вологість, що призводить до додаткових витрат на очищення і сушку. Чим раніше проводяться заходи щодо ліквідації бур`янів, тим вони ефективніші. Так, в посівах озимої пшениці при спільній вегетації протягом 15 днів врожайність знижується на 0,22 т з 1 га, 30 днів— 0,26; 73—0,54; 94—0,85 і 110 днів—на 1,20 т/га. Зростають втрати із збільшенням міри засміченості: при 10 шт. на 1 м2 врожайність знизилася на 10%, 25—на 18,1; 50—на 21,3; 100— на 23,9; 200 шт.—на 27,3%. Дотримання термінів хімобробки—найбільш раціональний спосіб підвищення ефективності енергозберігаючих та інтенсивних технологій обробітку сільськогосподарських культур, вирощування яких можливо лише на чистих від бур`янів полях. На цей час філіями ТОВ СП «НІБУЛОН», в оптимальні строки, проведена захисна обробка посівів зернових культур на площі близько 8000 га або 27% від запланованих об`ємів. Проведено внесення ґрунтових гербіцидів для захисту посівів просапних культур на площі більше 6000 га (32% від плану). Проведені планові обробки лісових насаджень проти дорослих особин клопа-черепашки і краєві обробки озимої пшениці в південних філіях підприємства.
