Захід організувало видавництво «Економічна правда» спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури. Михайло Різак, директор із взаємодії з органами влади «НІБУЛОНу», взяв участь у панелі «Відбудова інфраструктурних об’єктів, логістики та великих підприємств», на якій разом із Юрієм Васьковим, заступником Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури,  і Мустафою Найемом, головою Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, обговорили нагальні потреби галузі.   

Михайло Різак звернувся до учасників конференції, запропонувавши шляхи до відбудови галузі. 

«Передусім нам потрібно звернути увагу на розвиток альтернативних маршрутів експорту та вжити всіх можливих заходів для евакуації флоту та запуску Миколаївського портового вузла. Нагадаю, що в Миколаєві заблоковано понад 100 суден, 30 з яких морського класу, а інші 70 змішаного чи річкового, що можуть ефективно працювати на Дунаї», – зазначив Михайло. 

Він упевнений, що повернення фрахту на річці Дунай на довоєнний рівень та в системному зв’язку з вагонами від донорів чи спеціальним тарифом від УЗ дозволить відновити конкуренцію перевалки з глибоководними портами Одеси. Усе це позитивно вплине на зниження собівартості логістики та покращення закупівельних цін для товаровиробника. 

Далі Михайло Різак акцентував на необхідності гарантування виробничого циклу критично важливих підприємств, що, на думку експерта, в умовах війни залежить від якості інституту бронювання. Наразі, вважає Михайло, він сформований за принципом експонентного падіння.  

«Сьогодні офіційний бізнес втрачає бронь фахівців, що забезпечують виробничий цикл. До прикладу на початку війни умовне підприємство бронювало 1000 осіб – 50% від 2000 військовозобов’язаних, решта 20% призивалися. Через пів року воно зможе забронювати тільки 800 осіб – 50% від 1600 осіб (2000 – 20%) і так далі. У випадку «НІБУЛОНу» зараз, коли вже пройдено 4 етапи бронювання, наше підприємство через це втрачає виробничий цикл, адже критичних у «НІБУЛОНі» наразі понад 75% від військовозобов’язаних. Ми шукаємо шляхи вирішення цього питання та вимушено інвестуємо в автоматизацію в умовах обмеженого фінансового ресурсу на ринку. Водночас ми розуміємо, що владі необхідно спілкуватися з бізнесом з цього питання для забезпечення економічної безпеки країни», – переконаний топменеджер «НІБУЛОНу». 

Наприкінці від імені «НІБУЛОНу» Михайло висловив побажання до всіх учасників відбудови запустити механізм компенсації збитків або хоча б запустити ринок для задокументованих збитків. Оскільки це кошти, що можуть бути направлені на відбудову та розвиток України вже зараз. Для розуміння: компанія «НІБУЛОН» зазнала збитків на суму понад 433 млн доларів США, а отримала донорську допомогу в розмірі близько 1% від цих збитків.