Перший міжрегіональний молодіжний форум “Південь-Захід: Нас не роз’єднати!”, перехопив естафету з рухівських обмінів дитячими делегаціями. Починаючи з 1990 року учасниками рухівської дипломатії, що єднала захід-південь, стали близько 14 тисяч школярів Миколаївщини. Форум зібрав у Коблевому більше 3 тисяч студентів Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Миколаївської областей. Грандіозне дійство, що становить за благородну мету руйнувати міф “неєдності” української нації, не могло обійтись без численних спонсорів, серед яких був і Чорноморський суднобудівний завод, яким, за словами голови облдержадміністрації О.Садикова, “не виконано основної мети приватизації підприємства – збереження та відновлення виробництва на ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”, збереження робочих місць, забеспечення достатньої заробітної плати працівникам підприємства та її своєчасної виплати”. Тому присутність такого спонсора виглядала дещо дивною. Хоч, залучивши до піар-кампаній фахівців найвищого гатунку, вони намагаються будь-якими засобами відбілити компанію, що протягом багатьох років перебуває в центрі скандалів.Напередодні форуму на заводі значна частина працівників, підписавши папери, що не мають претензій по заборгованості, – змогли їх отримати тільки після моїх публічних заяв на форумі про аморальність підтримки такого заходу, коли на підприємстві не виплачено зарплати власним працівникам. Бути меценатом – благородно, але ж не за рахунок власних працівників заводу, у яких також є студенти, і, можливо, їх батьки не можуть нині дати їм найнеобхіднішого, не отримуючи вчасно зарплат.Внаслідок приватизації, яка була проведена командою Кучми і Януковича, Чорноморський суднобудівний завод перейшов до рук російських бізнесменів – братів Чуркіних, “відомих” в Україні участю у масштабних операціях з псевдоекспорту та відшкодування ПДВ, а також численними скандалами навколо приватизації Львівського автобусного та ЧСЗ.Контрольний пакет акцій ЧСЗ, який належав державі, був проданий у жовтні 2003 року за безцінь, без урахування реальної ринкової вартості майнового комплексу та активів підприємства. Для порівняння наведу такі дані: у лютому 2002 року частину недобудованої набережної загальною площею близько 7 га було продано за 80 млн. грн., а від приватизації підприємства, унікальний виробничий комплекс якого розташований на площі 300 га, держава отримала лише 119,3 млн. грн.Приватизацію ЧСЗ було здійснено з грубим порушенням умов конкурсу: без перевірки походження коштів, призначених для розрахунків з державою, і можливостей інвесторів виконати інвестиційні зобов’язання з технічного переозброєння виробництва, – в результаті чого акції холдингу перейшли у власність офшорних компаній, які контролюються представниками російського бізнесу – Ігорем та Олегом Чуркіними.Нові власники холдингу тривалий час ухилялися від виконання зобов’язань перед державою, фабрикуючи судові рішення за позовами фізичних осіб – міноритарних акціонерів та офшорних компаній. Для розрахунків з державою замість коштів інвесторів було використано власні кошти підприємства.Одним із завдань придбання ЧСЗ російським бізнесом, мабуть, є знищення провідного українського підприємства та його ліквідація як цілісного виробничого комплексу. Мінпромполітики України зафіксувало порушення головної умови приватизації – збереження цілісної виробничої суднобудівної одиниці. Над ЧСЗ піднято російський прапор, а нове керівництво оголосило завод на березі Південного Бугу територією Російської Федерації!!!Вартість основних фондів зменшилася у 15 разів. Завод посідає першість у переліку підприємств області, які мають найбільшу заборгованість із заробітної плати, на підприємствах, які входять до складу суднобудівного холдингу, за даними головного статистичного управління в Миколаївській області, станом на 1 серпня вона складала понад 700 тисяч гривень (ВАТ Суднобудівна верф “Меридіан”, ДП “Чорноморська ЕРА”), до 700 тисяч гривень (ВАТ “Чорноморський меблевий завод” “Чорномормеблі”), до 300 тисяч гривень (ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”), до 200 тисяч гривень (ВАТ “Чорноморпобутсервіс”, ЗАТ “Судбудізоляція”), до 10 тисяч гривень складає заборгованість на головному підприємстві холдингу “ЧСЗ”, де до початку приватизації було 70 працівників. Працівникам холдингу заборгували заробітну плату більш ніж за 30 (!) місяців, а майже за 2 роки, що минули від приватизації, завод не отримав жодного замовлення. Натомість акції, які залишилися у власності держави та трудового колективу, було знецінено шляхом додаткової емісії, проведеної з порушенням законності – замість грошових коштів за цінні папери фіктивних підприємств.Внаслідок виплати заробітної плати за незаконними схемами без відрахувань до Державного бюджету та Пенсійного фонду працівники втратили право на пенсії за 3 роки, завод є найбільшим боржником зі сплати внесків на державне пенсійне страхування.Нові власники грубо порушують конституційне право працівників заводу на працю та заробітну плату, закріплене у ст. 24 Конституції України. Так, після приватизації, в порушення колективного договору та умов договору купівлі-продажу державного пакету акцій, без виплати відповідних компенсацій з підприємства було звільнено понад 2,5 тисячі працівників заводу, що становить понад 40% загальної чисельності трудового колективу. Російські “інвестори” звільнили навіть крановиків, то ж про яке суднобудування й інвестиційні зобов’язання може йти мова?!Працівники отримують борги із заробітної плати з дисконтом від 30 до 70% лише після подання заяви “за власним бажанням”, шляхом укладання угод про відступлення права вимоги фіктивним підприємствам або купівлі-продажу металобрухту чи цінних паперів, що є порушенням вимог законодавства про працю. У такий спосіб власники заводу можуть уникати сплати податків і обов’язкових внесків до державних цільових фондів. Внаслідок цього працівники втрачають право на отримання пенсій за відповідний період та інші соціальні гарантії.Умови чинного колективного договору не виконуються, а нова адміністрація ухиляється від укладення колективного договору на наступні роки, знищується профспілкова організація. Нове керівництво привласнює навіть кошти профспілкових внесків та аліменти. Ті ж працівники, які намагаються відстояти свої права, зазнають переслідувань і погроз з боку нової адміністрації. Керівництво холдингу вже висловило свої національні уподобання: трудовому колективу пообіцяли “научить хохлов работать” (мовою оригіналу). Це тих суднобудівників, що будували найкращі авіаносці та кораблі, гордість колишного Союзу, і не тільки в той час, коли невідомо чим займалися нові власники.Домовленості щодо погашення заборгованості перед працівниками підприємства та державними цільовими фондами та завантаження виробництва, досягнуті між власниками ЧСЗ і Миколаївською облдержадміністрацією ще у квітні цього року, не виконуються. Шляхом фіктивного банкрутства і передачі майна до статутних фондів нових підприємств, які належать офшорним компаніям, нові власники заводу приховують наявні кошти і активи від Державної виконавчої служби, уникаючи виконання судових рішень по стягненню боргів по заробітній платі.Нове керівництво виконує конкретне завдання по вчиненню адміністративного тиску на трудовий колектив та залякуванню працівників з метою примусити їх звільнитися за власним бажанням. Трудові колективи деяких цехів, в яких працювали тисячі працівників, сьогодні налічують лише десятки, заводчан щоразу відправляють у тривалі безоплатні відпустки, в кілька разів підвищено плату за проживання у заводських гуртожитках.Власники не розмістили на заводі жодного замовлення, після приватизації кредиторська заборгованість зросла у 2,5 раза. За результатами перевірки виявлено факти ухилення від сплати податків за 2003-2004 рр. у сумі понад 148 млн. грн., а борги перед Пенсійним фондом України перевищують 12 млн. грн.Шляхом незаконної додаткової емісії знецінено акції, які залишалися у власності держави та трудового колективу, замість грошових коштів до статутного фонду було внесено цінні папери фіктивних підприємств на загальну суму 195 млн. грн.Миколаївцям вже давно зрозуміло, що ці новітні господарі не є стратегічним інвестором і прийшли на цей завод не заради будівництва кораблів, бо, на мою думку, взагалі не мають жодних намірів і здібностей до суднобудування, а їхні дії можуть вважатись злочином проти українського народу.Замість вирішення питання відродження виробництва і соціально-економічного розвитку підприємства новітні “інвестори” вдалися до розпалювання штучного конфлікту, до якого втягнуто Миколаївську облдержадміністрацію, Миколаївську міську раду та навіть сільськогосподарське підприємство “Нібулон”, завдяки якому вдалося зберегти виробничий потенціал заводу у скрутних 2002-2003 роках.Підприємство “Нібулон” зазнає значних втрат від брутального втручання власників заводу в його господарську діяльність. Так, кульмінацією стало фізичне блокування перевантажувального терміналу “Нібулон” у розпал збирання і заготівлі зернових, внаслідок чого було створено загрозу техногенної та екологічної катастрофи у місті. Керівництво заводу зухвало проігнорувало приписи Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій м. Миколаєва і навіть вимоги прокуратури. Лиш після втручання силових правоохоронних органів припис прокурора було виконано.Розпалювання штучного конфлікту, до якого втягнуто Миколаївську міську раду та провідне сільськогосподарське підприємство “Нібулон”, потрібно новим власникам ЧСЗ для того, щоб уникнути відповідальності за можливі зловживання під час приватизації і невиконання інвестиційних зобов’язань, а також відволікти увагу держави від контролю за їх діяльністю. Задля цього робляться, мабуть, спроби одностороннього перегляду і ревізії чинних рішень суду та органів місцевого самоврядування, які були прийняті і набрали законної сили ще до приватизації заводу.Намагання Миколаївської облдержадміністрації та прокуратури Миколаївської області щодо усунення порушень законності та захисту прав держави, на жаль, не знаходили підтримки на рівні уряду та Генеральної прокуратури України.Питання про загострення соціально-економічної кризи на підприємстві, невиконання новими власниками ЧСЗ інвестиційних зобов’язань тривалий час безрезультатно розглядається на засіданнях робочої групи з проблемних питань приватизації державного майна, очолюваної першим віце-прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом, а Фонд державного майна України, Генеральна прокуратура України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Антимонопольний комітет України утримуються від конкретних дій.Першому віце-прем’єр-міністру України Анатолію Кінаху, мабуть, відомо, що нові власники неспроможні виконати інвестиційні зобов’язання, передбачені умовами приватизації, і завантажити виробництво, але він уникає будь-яких однозначних висновків і конкретних дій, щоразу безпідставно подовжуючи термін виконання російськими “інвесторами” своїх обіцянок. У такий спосіб Анатолій Кінах безмовно сприяє безперешкодному розбазарюванню майна заводу та знищенню колишнього флагману українського суднобудування.Так званий “норвезький контракт”, укладений 24 квітня цього року в присутності Анатолія Кінаха, виявився просто фікцією: задля створення позитивного враження керівництво заводу напередодні завезло в один з цехів близько 110 тонн металу, не придатного для суднобудування, який негайно після завершення урочистостей було повернуто постачальнику “у зв’язку з відсутністю фінансування”, і це не є таємницею, про це всі знають та говорять.Можливо, в особі Анатолія Кінаха власники заводу знайшли підтримку і навіть просять його доручити Генеральній прокуратурі України “вжити заходів до відновлення нормальної господарської діяльності ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” з метою відновлення суднобудування та сприяння підписанню контрактів на будівництво суден”, а Фонду державного майна України – “враховуючи суттєве, в три рази перевиконання власниками ДАХК “ЧСЗ” інвестиційних зобов’язань щодо погашення боргів по зарплаті, доручити разом із зацікавленими відомствами вивчити питання та погодити з ДАХК “ЧСЗ” зміну інвестиційних зобов’язань щодо обробки металу з 60 до 42 тис. тн” (з листа голови спостережної ради ДАХК “ЧСЗ” І.А. Чуркіна, вих. №100/710 від 20.04.2005 р.).У липні цього року Анатолій Кінах брався вирішувати долю заводу на підставі адресованого Прем’єр-міністру звернення голови правління ДАХК “ЧСЗ”, вих. №412/1255 від 13.07.2005 р., в якому Олег Чуркін у розвалі заводу звинувачує Миколаївську міську раду та прокуратуру Миколаївської області, а Президентові України закидає оформлення фальшивих доручень!Можливо, під тиском нових власників ЧСЗ прокуратуру України усунуто від здійснення нагляду за додержанням ними вимог українських законів, зокрема у справах про банкрутство та скасування незаконної емісії акцій. Слідство по кримінальних справах, порушених прокуратурою Миколаївської області за фактами порушення законодавства про приватизацію, зловживання службовим становищем і невиплати заробітної плати, тривалий час блокується, а призначені слідчим прокуратури документальні ревізії не допускаються на підприємство.Складається враження, що Генеральна прокуратура України стала інструментом в руках власників заводу і виконує їхні замовлення. Так, було скасовано постанови слідчого прокуратури про накладення арешту на майно заводу у зв’язку із загрозою його відчуження, проводяться численні перевірки рішень Миколаївської міської ради тощо.Має місце зволікання з боку господарського суду Миколаївської області з розглядом позову прокуратури Миколаївської області, заявленого в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, до власників заводу про розірвання договору купівлі-продажу державного пакету акцій ДАХК “ЧСЗ” у зв’язку з невиконанням інвестиційних зобов’язань.Вже всім зрозуміло, що нові власники ЧСЗ взагалі не планували відродження колишньої гордості миколаївців, як суднобудівного заводу, що є порушенням угод, і це підриває оборонний і промисловий потенціал держави, загрожує національній безпеці України. Але власники заводу, відчуваючи повну безкарність за свої дії, спрямовані проти держави і людей, зухвало ігнорують українські закони. Виконавча влада і правоохоронні органи продовжують залишатися осторонь, не помічаючи численних правопорушень чинного законодавства.Нині вирішується: чи залишиться “ЧСЗ” суднобудівним заводом і буде працювати на благо українському народу, чи його буде використовувати тіньовий російський бізнес.Тому лише рішучі дії Президента в рамках діючих законів дозволять не допустити знищення Чорноморського суднобудівного заводу, захистити підприємство від свавілля його нових власників на чолі з братами Чуркіними, а також вжити дієвих безкомпромісних заходів до відновлення законності і розблокування роботи компетентних державних органів і судової системи на благо відродження заводу.
