23 травня 2018 року на cуднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» за участі Президента України Петра Порошенка та в присутності більше ніж 3000 осіб (працівників нашої компанії, мешканців Миколаєва і гостей міста) відбувся святковий спуск першого багатоцільового морського буксира проекту Т3500. А вже за кілька днів в ефір вийшла програма відверто замовного характеру «Стоп корупції»: «Кредитні таємниці ″НІБУЛОНАˮ». У відповідь на цей сфабрикований матеріал генеральний директор компанії Олексій Вадатурський 4 липня дав розгорнуте інтерв’ю під час прес-конференції на порталі ЛІГА.net. Насамперед керівника компанії звинувачували у наявності нерухомого майна за кордоном,  і тому він оголосив: якщо хтось знайде закордонну нерухомість, літаки, яхти родини Олексія та Андрія Вадатурських,  зможе безкоштовно провести там певний час.
На жаль, такі інформаційні атаки, використання в них домислів  та перекручених фактів, елементів обману і шантажу – прикре явище нашого сьогодення, метою якого є шантаж і отримання коштів. Не вперше з цим стикається і «НІБУЛОН», коли за допомогою таких «наїздів» нашій компанії заважають працювати, відволікаючи працівників від нормальної конструктивної роботи, спрямованої на розвиток підприємства.   
Наша компанія працює виключно в рамках чинного законодавства, і починаючи з червня ми готуємо матеріали для передачі в суд стосовно діяльності «Стоп корупції». Але дивує те, що на адвокатські запити № 13-06/18-01 від 13.06.18 та  № 27-06/18-1 від 27.06.18 (копії додаються)  щодо наявності у зазначеній передачі недостовірної інформації, яка шкодить діловій репутації компанії «НІБУЛОН», з боку ІА «СТОПКОРТВ» не було надано жодної відповіді. З чим стикнулася наша компанія? Ми не змогли знайти працівників ІА «СТОПКОРТВ» за вказаними юридичними адресами. Висновок який? Це інформаційне агентство – організація-фантом, це авантюристи, шантажисти.  Щоб вручити кожен з цих двох запитів їх шукали більше двох тижнів. Загалом на вручення адвокатських запитів було витрачено більше місяця. Ми сподіваємося все-таки через суд добитися відповідей на наші адвокатські запити.
Невже в нашій країні вже скрізь подолана корупція і залишилося взяти один-єдиний плацдарм в особі компанії «НІБУЛОН»? Сумно і смішно водночас. Таким псевдожурналістам немає необхідності шукати тему для чергового «розслідування», аби відпрацювати гроші своїм ляльководам-замовникам, адже вони не борються з корупцією, а відпрацьовують гроші своїх замовників. Отримавши спростування інформації, викладеній у попередній програмі «Стоп корупції», вони продовжили свої темні справи.  Тож, вивчивши історію нашої компанії, вони швидко знайшли в с. Лідіївка і родину Луценків.
Родина Луценків на момент приходу в Лідіївку компанії «НІБУЛОН» жила в халупі з щурами. У 1999 році їм від компанії «НІБУЛОН» була надана допомога на купівлю будинку, також компанія допомогла вивчити доньку Луценка на юриста. Але з часом Луценко зрозумів, що можна не працювати, а заробляти кошти іншим шляхом.
Перша пропозиція збагатитись таким чином для нього була вдалою. Саме у 2005 році Семен Луценко вперше засвітився у боротьбі з компанією «НІБУЛОН», відпрацьовуючи  гроші братів Чуркіних, власників на той час Чорноморського суднобудівного заводу в м. Миколаєві. При спробі рейдерського захоплення вони вивели людей навіть під стіни Секретаріату Президента в Києві, вручили їм плакати… Скористалися людьми, наче маріонетками, і обдурили. Організатори отримали за це гроші, а жителі села потім публічно просили вибачення у генерального директора за свої дії. Олексій Вадатурський вкотре пробачив.
У липні 2007 року дружина Луценка Галина надіслала Олексію Вадатурському листа з погрозами, образами та білим порошком невідомого походження. Правоохоронні органи розцінили цей вчинок як дрібне хуліганство, за що Галину Луценко було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вочевидь ці дії дружини і чоловіка також були узгоджені.
Чергових ляльководів Семен Луценко знайшов у 2010 році – ВГО «Взаємодія та успіх». Мешканці с. Лідіївка не підтримали та засудили провокаційні дії С. М. Луценка, і ВГО «Взаємодія та успіх». На виконання звернення мешканців с. Лідіївка до Сухобалківського сільського голови за позовом Сухобалківської сільради судовим рішенням було заборонено проведення акцій  на території смт. Доманівка та с. Лідіївка. Крім того, рішенням суду була визнана недостовірною інформація, розповсюджена, зокрема, Семеном Луценком про Олексія Вадатурського, а  С. М. Луценка зобов’язано спростувати недостовірну інформацію. Такі судові рішення не були оскаржені С. М. Луценком.
Наступний етап – 2012 рік. Семен  Луценко за участі представників ВГО «ЗТР «Солідарність» вчергове підбурював жителів с. Лідіївка до безпорядку, ініціював проведення масових акцій. Цього разу мешканці с. Лідіївка також не підтримали та засудили провокаційні дії пана Луценка, про що свідчить протокол сходки жителів с. Лідіївка від 19.11.2012. Крім того, на виконання звернення мешканців с. Лідіївка до Сухобалківського сільського голови за позовом Сухобалківської сільради судовим рішенням було заборонено проведення акцій на території с. Лідіївка.
Головна мета діяльності родини Луценків – звичайний шантаж безпосередньо генерального директора компанії Олексія Вадатурського і вимога грошей (шестизначні суми в іноземній валюті), яких начебто буде достатньо, щоб вони назавжди відстали від компанії «НІБУЛОН». На сьогодні всі ці матеріали та показання свідків знаходяться у матеріалах Доманівського районного суду, який визнав дії родини Луценків протиправними.
Історія спроб «віджиму» нашої компанії також проходила не без допомоги Семена Луценка. Ми знали ляльководів Луценка у 2005 р. (брати Чуркіни), ми знали, кому він служив за попередньої влади, і всі українці це безумовно розуміють. До речі, тодішній керівник області і очільники міністерств, які за нової влади залишили свої посади,  особисто вибачались перед Олексієм Вадатурським  за те, що брали участь у тих брудних атаках на нашу компанію. Нинішніх ляльководів ми теж знаємо.
Вищезгадана програма «Стоп корупції»: «Кредитні таємниці ″НІБУЛОНАˮ» вийшла в ефір 3 червня. Відразу після її виходу на керівництво нашої компанії вийшла донька Семена Луценка Олена. Та сама, на юридичну освіту якої давав колись кошти «НІБУЛОН». Вона шукала особистої зустрічі з Олексієм Вадатурським. Цим питанням було доручено зайнятися начальнику служби охорони компанії Ігорю Ромадіну, який зустрівся з Оленою Луценко 27 червня. Тоді вона особисто і назвала суму для улагодження всіх питань  – 500 тис. грн. Довгий час ми не йшли на контакт, а на другій зустрічі за місяць вже було поставлене питання про  1 млн грн. Усі ці матеріали задокументовані та передані до правоохоронних органів 2 серпня 2018 р., відповідна заява зареєстрована в ЄРДР 3 серпня 2018 р. № 12018150000000225.  Ця багаторічна історія вимагання коштів та шантажу з боку родини Луценків була також викладена правоохоронним органам. Більше місяця ніякого розслідування ніхто не проводив.  І якби у відповідь на це пряме вимагання коштів послідувала б належна реакція з боку правоохоронців, то всіх цих подій у Лідіївці не було.
Тепер про події 11 вересня. Щоб вразити боляче, ІА «СТОПКОРТВ» нічим не нехтує. Якщо минулого разу сфабрикована програма вийшла одразу після візиту Президента, то цього разу вони обрали День народження генерального директора компанії Олексія Вадатурського. Такі люди не мають ніяких цінностей: ні моральних, ні етичних, ні журналістських. Звернувшись за запитом безпосередньо до центрального офісу нашої компанії та тероризуючи наших працівників, на другий день вони переключилися на Лідіївку. Нікого не попереджуючи, вони без дозволу і попереднього погодження приїхали на наше підприємство, почали фотографування, більше трьох з половиною годин безпілотний літальний апарат займався зйомкою виробничої бази підприємства. Тим самим вони самі порушили чинне законодавство. Коли директору нашої філії Дмитру Шейку стало відомо, що на території нашого підприємства ведуть зйомки виробничих баз невідомі, він відразу звернувся до начальника поліції Доманівського району про допомогу, щоб розібратися хто ці люди, ким вони направлені і хто їм надав дозвіл на зйомку виробничих баз нашого підприємства. У журналі поліції це повідомлення записане.  Це було орієнтовно о 15:25. Після виклику поліції до Дмитра Шейка звернулися журналісти і почали вимагати певні документи на землю без будь-яких письмових звернень і заважати йому виконувати свої службові зобов’язання. На це директор філії попросив їх надати офіційний запит, після якого, можливо, надасть відповідь, та відмовився від подальших коментарів. Через 40 хв прибула поліція, яка прийняла офіційну заяву від директора філії.
Оскільки це був робочий час, люди працювали на робочих місцях. У цей момент ні поліція, ні працівники не заважали журналістам виконувати зйомки території. Поліція усунулася і не зробила навіть елементарні зауваження журналістам, що вони повинні припинити свої дії і не підбурювати, провокувати людей. Таким чином, вони безперешкодно проводили зйомку більше трьох з половиною годин. І тільки після закінчення робочого дня люди вийшли за межі території і обступили журналістів. Ті, у свою чергу, просто закрилися в машині, коли місцеві почали їх запитувати, хто вони такі і що вони тут роблять. Простих людей вони ігнорували і продовжували свої ганебні дії, тим самим провокуючи населення. Лідіївці змушені були реагувати на це беззаконня. Так, у ЗМІ вже це було подане, як блокування журналістів. Те, що до поліції звернулося  ІА «СТОПКОРТВ» також неправда, адже насправді до правоохоронних органів звернувся першим директор нашої філії, на виклик якого і приїхали правоохоронці. Те, що було рукоприкладство – це також неправда, чому є свідки. І нас дивує позиція поліції, яка спокійно спостерігала, не втручалася, що виглядало, як  потурання протизаконним діям гостей. Поводили журналісти себе зухвало, провокуючи і тероризуючи людей. Відповідні заяви щодо протизаконних дій цих журналістів були подані до поліції від працівників філії та місцевої громади. Тож це так само перекручування фактів. Для таких псевдожурналістів вседозволеність і безкарність, відсутність будь-якої журналістської етики – це цілком нормальна справа.
Оцінюючи характер запиту, наданого ІА «СТОПКОРТВ», можна зробити висновок, хто їм дає теми для таких «наїздів». Всю цю інформацію вони спокійно можуть отримати в Міністерстві інфраструктури. Ми розуміємо, що подібні інформаційні атаки періодично виникають, коли наша компанія висловлює принципову позицію в тому чи іншому питанні. Це відповідь на нашу боротьбу з проектами законів про внутрішній водний транспорт, які фактично спрямовані проти народу України. Це відповідь на нашу принципову позицію, яка має підтримку обласних держаних адміністрацій, міських голів, Асоціації суднобудівників «УКРСУДПРОМ» та інших профільних організацій. Ця інформаційна атака на фоні успіхів компанії з реалізації масштабного інвестиційного проекту, в рамках якого ми будуємо термінали, флот, та успіхів у фінансовому аспекті спрямована на применшення цих подій для народногосподарського комплексу України.
Чи мають такі люди моральне право називати себе журналістами? Звичайно що ні. Це звичайний бандитизм і рекет. Тільки колись у руках бандитів була зброя, а тепер – ЗМІ. Так сьогодні ми реформуємо нашу країну, так розбудовуємо чесну економіку і наслідуємо найкращі європейські цінності. Прикро та сумно.
Чому журналістика сьогодні означає свавілля. Уявіть, якби журналіст зайшов до Генерального прокурора чи до начальника поліції, чи до вашої квартири. Без погодження чи будь-якого повідомлення. Це нормально? Якщо приходить податкова інспекція чи правоохоронні органи, то повідомляється це завчасно. А ці псевдоборці з корупцією можуть прийти до вас у будь-який час і почати шантажувати. Це дискредитація взагалі професії журналіста.
Усі засоби масової інформації ми просимо не поширювати ці відверто замовні матеріали «Стоп корупції» стосовно нашої компанії, не забувайте, що професія журналіста –  це покликання серця і бажання боротися за правду, а не темні оборудки і шахрайство.