Шукaти мoжливoсті, a не придумувaти зaчіпки (“Урядовий кур’єр”)

Світова економічна криза змусила багатьох підприємців згорнути проекти, забути про інвестиції, а декого і закрити бізнес. Але вона не стала перешкодою для одного з лідерів українського аграрного ринку сільгосппідприємства “НІБУЛОН”. Наперекір кризі компанія реалізовує масштабний інвестпроект вартістю понад $150 млн – будує власний флот, елеватори та річкові термінали. Перші з них – вісім несамохідних суден змішаного типу плавання, два елеватори і один термінал уже активно запрацювали, даючи аграрникам можливість отримувати за свій труд, за своє збіжжя вищу, а отже, справедливу ціну. Та комусь це не подобається – компанії активно перешкоджають в її господарській діяльності. Чиновники різного рівня правильно відзначають: саме під час кризи Україна може посісти провідні позиції у світі і нагодувати півпланети, зокрема, хлібом. Але для цього необхідні реальні зовнішньоекономічні контракти, яких активно добивається національний товаровиробник та інвестор – компанія “НІБУЛОН”. Один з них – поставка до Ірану 60 тис. тонн ячменю, а опісля унікальний для України проект – поставка зерна за Продовольчою програмою ООН для голодуючих Ефіопії. Але обидва проекти застигли і не виконуються. Є зерно, є покупці, але, як виявилося, є ще більше бажання миколаївських портових чиновників перешкодити цим зовнішньоекономічним контрактам. Несподівано для всіх капітан Миколаївського морпорту Павло Рябчиков… відмовився пустити панамське судно “Preventer” до причалу “НІБУЛОНа”. Капітан навіть мотивовано не пояснив свого рішення. Підприємство поставили перед фактом – судно “не пролізе” до причалу через свої розміри, хоча до цього подібні судна десятки разів(!) заходили до причалу, а сам причал будувався під атомні авіакрейсери. І це при тому, що “НІБУЛОН” пропонував безпрецедентні заходи безпеки, компромісні шляхи вирішення ситуації – усе без відповіді. Отримавши категоричний опір, “НІБУЛОН” змушений був звернутися до суду. Але і тут портові чиновники вставляють палиці в колеса: знаходять процесуальні причіпки, аби на тижні, місяці затягнути розгляд і не дати суддям перейти до справи по суті. Відтак уже понад місяць судно простоює, щодоби “НІБУЛОН” втрачає $45 тис. за простій судна, загалом – понад $1,5 млн, але, що найгірше і найстрашніше, зриваються контракти, під ударом імідж України як надійного світового постачальника зерна. Ситуація настільки резонансна, що Українська зернова асоціація та Українська аграрна конфедерація були змушені звернутися із заявами до Президента та Прем`єр-міністра, закликавши їх відбити рейдерську атаку на “НІБУЛОН”. Ситуацію коментує генеральний директор ТОВ СП “НІБУЛОН”, Герой України Олексій ВАДАТУРСЬКИЙ. – Олексію Опанасовичу, колишній заступник директора ДП “Дельта-Лоцман” Г. Романов стверджує, що захід судна “Preventer” до причалу Вашої компанії досить ризикована справа, бо і крейсер “Варяг” свого часу виводили від Вашого причалу 15 лоцманів та 8 буксирів. І ледь впоралися! – Інформація, висловлена Романовим, насправді мене зацікавила. Але ми живемо в місті корабелів, портовиків і капітанів, тому нескладно дізнатися, як насправді все відбувалося. І от що мені розповіли авторитетні очевидці: усього по БДЛК (Бузько-дніпровсько-лиманський канал) було 25 суднозаходів (заходів-виходів) авіаносців – зокрема, відомих усім “Варяг”, “Київ”, “Мінськ”, “Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнецов”, “Баку”. Їх вели не висококваліфіковані лоцмани, а лише самі капітани. До відома Романова, який намагається доказати, що захід судна “Preventer” неможливий, авіаносці, як правило, виходили з одним буксиром. І їх проводили капітани суднобудівельного заводу! Щодо “Варяга”, то хочу зазначити, коли його виводили, це був корабель без двигуна і рулів, тобто некерований, така собі дуже велика “болванка”. До речі, “Варяг” за розмірами значно перевищує “Preventer”. І коли його виводили, там не було, як намагаються стверджувати, 15 лоцманів “казкової кваліфікації” і 8 буксирів. Було два буксири в носовій частині, два страхувальних біля корми і буксир на страховці. Разом – 3 лоцмани на палубі та 5 на буксирах. Зі слів очевидців, коли виходив “Варяг”, не було жодних проблем. Довжина “Варяга” становила 306 м, по ватерлінії -270 м, а не 170 м, як намагаються стверджувати, ширина по ватерлінії – до 40 м. Тому знову маніпуляція фактами, аби тільки безпідставно перешкодити заходу нашого судна і завадити нашій роботі. І ще – авіаносці виходили й заходили при глибині осадки 9,3 м, а глибина каналу дорівнювала глибині БДЛК, а це – 10,4 м. – Начальник та капітан порту стверджують, що параметри каналу змінилися і не можна порівнювати параметри радянських часів та нинішні. – Із суден, що заходили до причалу “НІБУЛОНа”, тобто в результаті нашої господарської діяльності Дніпро-Бузький порт, Миколаївський морпорт, ДП “Дельта-лоцман” і Мінтрансзв`язку загалом отримали понад $45 млн портових та інших зборів, які цільовим призначенням мали піти саме на підтримку глибин. Ці інстанції повинні були стежити за станом каналу. Через безвідповідальне ставлення вони цього не робили, тому на часі розібратися чому. За це треба нести відповідальність! Багато професіоналів, які хочуть нам допомогти, стверджують: якщо і є замулистість та обпливи, то лише тому, що канал не чистили. Або навмисно якусь баржу висипали… З іншого боку – це рідкий мул, який нічим не загрожує. І головне, за нашою інформацією, глибина каналу таки 10,3-10,4 м! Несерйозними є і заяви капітана порту, що це тунель. При заході судна замуленість не є перешкодою. Визначальною є глибина осадки. І щоб зняти це питання остаточно, ми готові завантажити судно на меншу глибину осадки – до 8,8 м, щоб можна було йти по всій ширині каналу. Я сподіваюсь, що врешті-решт у влади терпіння лусне і винних за блокування судна притягнуть до відповідальності. Бо в нашій галузі в Миколаєві така ситуація викликала шок. Як в таких умовах можна успішно проводити зовнішньоекономічну діяльність, думати про перспективи, розвиток? Тільки вдумайтеся, понад місяць стоїть судно, і щоразу на ходу придумують нові штучні причини та підстави, щоб його не пустити. І жодних мотивованих! Наразі порт хоче і на майбутнє нам заборонити проводити судна навіть меншого класу. Капітан порту в листі до Держгідрографії безпідставно оголошує заборону плавання першим коліном каналу акваторії порту Миколаїв великотоннажних торговельних суден типу СН-50 та СН-70, хоча впродовж 2003-2009 років першим коліном каналу до і від причалу “НІБУЛОНа” неодноразово проходили великотоннажні торговельні судна цих типів. Жодний законодавчий акт або нормативний документ не містять підстав для такої заборони і, як наслідок, будуть різко обмежені можливості нашої компанії щодо експорту і транзиту зерна з перевантажувального терміналу. Тож з боку морського порту наявні прямі ознаки протидії законній господарській діяльності та зловживання монопольним становищем. – Чому такий нездоровий ажіотаж, невже не можна дійти компромісу? – Уявляєте, скільки за цей час можна було б знайти виходів з ситуації. Тим більше, щоб усунути обпливи на дні на певних ділянках, достатньо 3-4 днів, зауважте, – не місяць! А наші нові пропозиції щодо проведення судна методом лідирування, коли попереду йдуть гідрографічні катери і щоразу заміряють глибини, або завантаження до меншої осадки – це гарантує безпеку із запасом! І все без відповіді! Більше того, керівництво порту та підвідомчі Мінтрансу організації, рятуючи честь мундира, придумують нові причини, залучають депутатів, пересічних людей. Нас, прозору компанію, що неодноразово засвідчили перевірки, намагаються звинуватити у мінімізації податків. Ось цифри: “НІБУЛОН” у 2008 р. перевалив вантажів удвічі менше, ніж “ММТП” – той відвантажив 9,5 млн тонн вантажів. Але “НІБУЛОН” торік заплатив податків на 85,7 млн грн, у тому числі податок на прибуток – 70,7 млн грн. Миколаївський порт у 2008 р. сплатив 58,3 млн грн податків, зокрема податку на прибуток – 25,8 млн грн. Показники 2009 р.: за 10 перших місяців “НІБУЛОН” сплатив 49,7 млн грн усіх податків, зокрема 33,2 млн грн податку на прибуток. А порт – відповідно 59 млн грн і 31,8 млн грн. Але в порту – 14 причалів, а у нас – один! І порт повинен отримати прибуток, як мінімум, у кілька разів більший. І податок на прибуток за 2008 рік має скласти не 25,8 млн грн, а в рази більший. Ми не приводимо на суд комбайнерів та трактористів, як це робить порт, заохочуючи докерів і вимагаючи прямої теле- і радіотрансляції. Не робимо з цього піару. Якщо все правомірно, то чого боятися? Чому порт відтягує розгляд справи, намагається закрити її, втекти від відповідальності? У всій Україні до мене ставляться як до Героя України, з повагою. І я пишаюся визнанням моєї роботи, пишаюся тим, що я з Миколаєва. Звик, що в Україні мене знають за моїми справами, а не за плітками, що поширюють некомпетентні депутати. Вони перешкоджають, а “НІБУЛОН” таки працює! І ми не зупинимо наш інвестиційний проект, бо за нами стоять тисячі людей зі всієї України. Понад 140 підрядних організацій чекають, коли розпочнемо будівництво нових об`єктів, дамо їм упевненість у завтрашньому дні. І ми це зробимо! Переконаний, що керівництво держави дасть оцінку діям таких чиновників, бо це не тільки і не стільки проблема “НІБУЛОНа”, це питання життєдіяльності цілих галузей і всієї економіки.

Будьте в курсі всіх новин!

Щотижня ви отримуватимете наші новини у форматі дайджесту  

[pwf_filter id="8699"]

Оформити заявку

Стати постачальником

Стати пайовиком

Замовити послугу

Кращий роботодавець року в номінації «Соціально відповідальний роботодавець»
Видана

Міністерство Соціальної Політики України Державна Служба Зайнятості (Центральний Апарат) Миколаївський Обласний Центр Зайнятості

Сертифікація

ISO 14001:2015

Рік

2017, 2019

Андрій Вадатурський

CEO

Андрій Вадатурський став генеральним директором «НІБУЛОНу» після понад 15 років роботи в компанії — в липні 2022 року.

Він прийняв цю посаду після трагічної загибелі свого батька та засновника «НІБУЛОНу» Олексія Вадатурського разом із матір’ю Раїсою Вадатурською під час російського ракетного удару по їхньому дому в Миколаєві.

З 2014 до 2019 рік був народним депутатом України від одномандатного округу в Миколаївській області та членом Комітету з питань аграрної політики. У 2017 році створив і очолив велику міжпартійну групу, яка виступала за розвиток українських річок як транспортного засобу.  

Має ступінь магістра електротехніки Українського державного морського технічного університету та ступінь магістра економіки промисловості Лондонської школи економіки. У 2009 році за вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу України був нагороджений Президентом України, йому присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства».

Одружений, має трьох дітей.

Відправити резюме