«НІБУЛОН» за рівні умови як для українських, так і іноземних суден у питаннях тарифної та податкової політики

16 січня 2017
Джерело: Прес-центр
На сайті «Порти України» було розміщено статтю під назвою «Закон про внутрішній водний транспорт: точки конфлікту».

Андрій Муравський, автор цієї публікації, намагався подати різні точки зору з приводу можливих наслідків прийняття проекту закону України «Про внутрішній водний транспорт». Втім, аналізуючи різні висловлювання, допустився помилки. Зокрема йдеться про позицію компанії «НІБУЛОН» у питанні доступу суден під іноземним прапором на внутрішні водні шляхи України. Автор чомусь зробив висновки, що компанія «…НІБУЛОН категорично проти «іноземців» на українських річках». Зважаючи на хибність висновків, вважаємо за необхідне пояснити позицію компанії з цього питання ще раз.

Річ у тім, що автори законопроекту «Про внутрішній водний транспорт» намагаються переконати всіх, що наразі українські річки «закриті» для іноземних перевізників, а от приймемо ці законопроекти – і вантажні річкові перевезення миттєво зростуть до 25 млн тонн вантажів на рік.

Насправді це беззаперечна вигадка, адже професіоналам річкової галузі добре відомо, що в дійсності судна під прапорами держав, з якими Україною не укладено міжнародних договорів про судноплавство на внутрішніх водних шляхах, можуть здійснювати захід до річкових портів України, попередньо отримавши тимчасовий дозвіл. Відповідний порядок отримання таких дозволів затверджений наказом Мінінфраструктури від 09.11.2012 № 665.

Цей порядок неймовірно простий та прозорий. Більше того, видача такого дозволу повністю безкоштовна, держава не справляє за це з іноземної судноплавної компанії ані копійки.

Іноземному судновласнику (або капітану судна) достатньо не пізніше ніж за десять календарних днів до прибуття судна в річковий порт України звернутись до Укртрансбезпеки з дуже простим поданням, яке вміщується на півсторінці і має містити таку інформацію: назву судна, яке виконує перевезення; найменування/прізвище, ім'я, по батькові судновласника; назву держави, під прапором якої ходить судно; кількість та вид вантажу; назву порту завантаження та порту розвантаження; орієнтовну дату прибуття в річковий порт України та підтвердження річкового порту про готовність прийняти судно. Якщо іноземне судно планує перевозити експортний вантаж, Державна служба України з безпеки на транспорті в день реєстрації подання розміщує на своєму офіційному сайті оголошення, що містить інформацію про перевезення експортних вантажів. У випадку, якщо таке перевезення має намір здійснити український перевізник, між ними відбуваються перемовини, за результатами яких Укртрансбезпекою приймається рішення про надання чи відмову в наданні іноземному судну дозволу. Якщо українські перевізники не зацікавлені в такому перевезенні, то іноземне судно безперешкодно отримує дозвіл Укртрансбезпеки. Такий підхід логічний, адже країна повинна захищати в першу чергу інтереси національного бізнесу, як це роблять у всьому світі. Якщо ж іноземний судновласник планує перевозити вантаж винятково у внутрішньому сполученні (в межах митної території України), то дозвіл надається фактично автоматично.

Підстав для відмови у видачі дозволу лише дві: несвоєчасне звернення з поданням про його отримання; відсутність у поданні інформації, необхідної для оформлення дозволу. Згідно з законодавством вказаний перелік підстав для відмови у видачі дозволів є вичерпним.

Фактично подання має характер формального повідомлення про намір здійснити захід в український річковий порт і жодним чином не обтяжує іноземного перевізника.

Таким чином, держава і сьогодні забезпечує іноземним судноплавним компаніям вільну можливість працювати у внутрішніх водних шляхах України, здійснюючи лише формальний облік таких перевезень.

Тобто нині робота іноземних компаній підконтрольна державі, а від іноземного судновласника вимагається лише забезпечити плановість перевезень. Будь-яких інших перешкод,необґрунтованих бар’єрів чи то обмежень іноземним перевізникам Україна не встановлює.

Отже, при наявності вантажів практично будь-яке іноземне судно має можливість безкоштовно та у стислий строк отримати дозвіл на захід до річкових портів України.

Натомість, законопроектами № 2475а, 2712 та 2713 пропонується створити передумови для фактично безконтрольного використання іноземними суднами річкових водних шляхів України, без урахування можливостей українських перевізників, шляхом запровадження принципу «заходь, хто завгодно», без оподаткування та контролю.

Вищевказані законопроекти мають ще низку суттєвих недоліків, які матимуть негативні наслідки для економіки України.

Знову ж таки на сьогодні Митним кодексом України (ст. 106) вже передбачена можливість пільгового ввезення іноземних суден на митну територію України, а саме в режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами. Цей режим передбачає сплату щомісяця лише 3 % від суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих суден у вільний обіг на митній території України. Наприклад, при ввезенні судна вартістю 1,5 млн доларів США на 3 місяці сума митних платежів складе 35,1 тис. доларів США або лише 0,84 долара США за тонну перевезеного за цей період вантажу (за умови здійснення чотирьох рейсів по 3500 тонн щомісяця).

Крім того, з метою уникнення додаткових витрат, в Україні процвітає так звана «сіра» схема. Наприклад, будь-яке судно типу «Волго-Дон» під іноземним прапором має можливість вільного плавання внутрішніми водними шляхами України, бункеруючись (заправляючись) паливом за 12-мильною зоною (в нейтральних водах) і не сплачуючи при цьому акцизний податок в Україні (21,5 тис. дол. США з 180 тонн палива). При заходженні на митну територію України вказане судно має можливість задекларувати зазначене паливо як суднові запаси та не сплачувати з нього будь-яких митних платежів до бюджету. За навігацію вказане судно зможе здійснити до 12 аналогічних рейсів, що спричинить загальні втрати бюджету до 258 тис. дол. США (7,2 млн грн) лише на одному судні.

Лобіюючи прийняття вищевказаних законопроектів, їхні автори нададуть безконтрольний доступ суднам під іноземним прапором до внутрішніх водних шляхів України без додаткового запровадження контролю вмісту їхніх бункерів та без справляння акцизного податку з завезеного ними в Україну палива. Це, у свою чергу, сприятиме розвитку такого «сірого» безмитного ввезення палива в Україну.

Така несплата суднами під іноземним прапором акцизного податку не лише призведе до втрат державного бюджету, але й поставить їх у більш вигідне становище порівняно з суднами під Державним прапором України. Оскільки національні перевізники сплачують до бюджету 95 євро на кожні 1000 літрів палива, або понад 0,4 долара США за тонну перевезеного вантажу. Крім того, у нейтральних водах іноземні судна купують паливо за ціною, що на 50 дол./т дешевше, ніж в Україні. Більше того, судна під національним  прапором сплачують також рентну плату за спеціальне використання води, що становить близько 0,09 дол. США в перерахунку на тонну вантажу. Втім, перевізник під іноземним прапором не матиме таких «надбавок» до вартості перевезень та матиме більш вигідне становище на ринку перевезень в Україні.

Це, у свою чергу, стимулює переведення суден з Державного прапору України під «зручний прапор», з подальшим поверненням в Україну під іноземним прапором, а судновласників – до переходу під іноземну юрисдикцію, тобто на використання «офшорів». Як наслідок, Україна буде втрачати свій флот.

Крім того, звільнення від митних платежів операцій з ввезення на митну територію суден для внутрішніх перевезень на території України заохочуватиме ввезення із-за кордону бувших у використанні суден. Зрозуміло, що про розвиток вітчизняного суднобудування також не йтиметься.

Детальніше щодо таких негативних наслідків, як недоотримання державою митних платежів підчас ввезення іноземних суден на митну територію України, втрата існуючих робочих місць та не створення нових робочих місць у суднобудівній та судноплавній галузях, що призведе до зменшення відрахувань до бюджетів та фондів, а також щодо наслідків непередбачуваності інвестицій у суднобудівну галузь читайте тут.

Таким чином, незважаючи на те, що на сьогодні державою вже створені всі необхідні умови для розвитку річкової галузі, в тому числі шляхом завезення на територію України суден з подальшим їх розмитненням та реєстрацією в Україні, автори законопроектів № 2475а, 2712 та 2713 намагаються легалізувати на території України діяльність нерезидентів-судновласників, надаючи їм можливість здійснювати господарську діяльність у межах території України без оподаткування шляхом здійснення каботажних перевезень між морськими портами та перевезень внутрішніми водними шляхами суднами під іноземним прапором і без реєстрації в органах державної фіскальної служби як платників податків, що дає змогу не сплачувати рентну плату за спеціальне використання води, акцизний податок з пального та єдиний соціальний внесок.

Крім негативних наслідків для економіки нашої держави, законопроекти негативно вплинуть і на екологічну ситуацію. Так, наявність великої кількості старих суден, що будуть ввезені без оподаткування в Україну, при відсутності державної програми їх утилізації, а також відсутності утилізаційних відрахувань до бюджету при їх ввезенні створюватиме додаткові ризики для навколишнього середовища водних шляхів.

Окрім того, міжнародний досвід, на який так часто намагаються посилатися автори законопроектів, демонструє, що жодна країна світу, захищаючи інтереси національного прапора та національного судновиробника, не надає необмеженого доступу до власних внутрішніх водних шляхів суднам під іноземним прапором.

Висновки очевидні. Наша держава вже забезпечує іноземним судноплавним компаніям вільну можливість працювати у внутрішніх водних шляхах України, а в окремих випадках створює і пільгові умови для цієї діяльності. А наша компанія жодним чином не виступає проти роботи суден під іноземними прапорами, натомість ми виступаємо за рівні умови як для українських, так і іноземних суден не лише в питаннях тарифної політики, але і в питаннях податкової політики.

Прочитали: [862]
Останні новини
26 травня 2017
Лидер аграрной отрасли Украины, сельхозпредприятие «НИБУЛОН» – это выдающийся пример успешной реализации проекта по возрождению судостроения в Николаеве.
Вгору