Як повернути кавуни на Дніпро?

30 серпня 2018
Джерело: Прес-центр
Про те, що потрібно сьогодні для того, щоб перевезення кавунів та будь-якої іншої продукції річкою в Україні стали звичним явищем і не виклали таку бурю емоцій, як політ комети раз на 100 років.

Минулого року  компанія «НІБУЛОН» разом з херсонськими сільгосптоваровиробниками за підтримки губернатора області Андрія Гордєєва відправила перше за останні 15 років несамохідне судно з партією 300 тонн смачних кавунів . Досить неочікувано ця подія підірвала інформаційний простір і стала топ-новиною інформагенцій та соціальних мереж. Історія про баржу з кавунами породила безліч жартів і мемів. Багато хто висловлював сумніви щодо заслуги в цьому власне держави і Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Але насправді без підтримки Прем’єр-міністра і першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка, які протягом двох років постійно цікавилися, щоб ця подія здійснилася, та допомагали в реалізації перевезень українськими річками і відновленні судноплавства, ці рейси просто би не відбулися. Прем’єр-міністр неодноразово відвідував наші підприємства, цікавився проблемами, що виникають у компанії та допомагав у реалізації нашої інвестиційної програми. Тому ми щиро вдячні  Володимиру Гройсману, Максиму Мартинюку та голові Херсонської облдержадміністрації Андрію Гордєєву за допомогу і особисту підтримку в реалізації цього проекту – без вас кавуни б не повернулися на Дніпро!

На превеликий жаль, у минулому році цей рейс став єдиним у зв’язку з несприятливими для цієї ягоди погодними умовами: через спеку кавуни практично пропали в полі. У цьому році ми плануємо виконати декілька рейсів. І це не єдина особливість цьогорічного сезону. По-перше, минулорічний рейс склав близько 300 тонн кавунів, перша партія цього року – близько 500 тонн. І це не лише кавуни, а й українські дині, які сьогодні споживають у Великій Британії, Німеччині та країнах Скандинавії. По-друге, «смугастий рейс-2017» тривав більше чотирьох з половиною днів, а у цьому році – трохи більше трьох діб. У нашої компанії була ідея поставити кавуни до Дня Незалежності, і ми її реалізували.

Отож, чого ми досягли під час виконання перших двох «смугастих рейсів» у порівнянні з перевезеннями автотранспортом:

  1. Ягода відмінно збережена після транспортування, адже водні шляхи – це не наші розбиті дороги, тому кияни, купуючи таку продукцію, можуть бути впевнені –  пошкоджень немає.
  2.  Ягода судном постачається при будь-яких погодних умовах.  І навіть якби випали опади, ми б просто закрили трюми суден.
  3. Температурний режим під час такого транспортування – стабільний. Незважаючи на те, що температура на вулиці складала 30-35 градусів, температура води, яка в цьому випадку виступила природним охолоджувачем, склала всього 20-27 градусів.
  4. Кожна партія відправлялась у контейнері висотою не більше 1,20 м, що додатково забезпечило якість збереження.
  5. Збереженню якості продукції сприяє і механізація завантажувально-розвантажувальних робіт. Автомобілі торговельної мережі пристосовані  для приймання і розвантаження контейнерів без ручної праці, не пошкоджуючи  ягоду.

Отже, на черзі вже наступний рейс. За нормальних погодних умов за ним піде і третій, і наступні рейси. Кавуни на Дніпрі вже не будуть викликати таких надзвичайних емоцій в українських громадян, а ввійдуть у реальну практику і стануть надійним способом забезпечення населення якісною ягодою без пошкоджень, так би мовити, від поля до прилавків магазинів як Києва, так і інших міст України. Журналісти не будуть проводжати наші судна з Голої Пристані та зустрічати їх у Переяславі-Хмельницькому, зате сільгосптоваровиробники отримують постійний канал реалізації і надійного перевізника, який може забезпечити якість поставленої сільгосппродукції. А українці, купуючи кавуни у магазині, будуть розуміти, де вирощена ця ягода, і що кавуни доставлені водним шляхом – це кавуни найвищої якості. Для цього необхідно, щоб у нас,  як у цивілізованих країнах, кожен кавун мав етикетку, в якій вказувалося інформація щодо сільгосптоваровиробника і місця вирощування. Це б унеможливило придбання мешканцями України неякісної ягоди, адже відпала б сама необхідність купувати кавуни у сумнівних точках продажу.

Це – наша мета, якої нам сьогодні цілком реально досягти. Але для того, щоб розібратися, що сьогодні заважає налагодженню надійного шляху постачання не лише кавунів, але  й іншої сільгосппродукції українськими річками, необхідно зазирнути в історію. Тож чому солодка ягода не поставлялася в Україні річковим транспортом останні 15 років?

За роки незалежності транспортна інфраструктура України повністю змінилась і не на краще. Причали в столиці та інших містах України практично перестали функціонувати або були віддані іншим власникам, а держава в їхній долі вже ніякої ролі не грала. Баржі, які займалися перевезенням ягоди, практично зникли, пішовши на металобрухт і переплавку для металургійних підприємств. Річкові перевезення виявились безперспективними, адже у радянські часи заміняли малотоннажний транспорт, а з появою великотоннажних автомобілів – стали непотрібними.

На фотографіях ви можете побачити, як раніше вантажились кавуни, і як це робиться зараз – різниця дуже велика.

З тих пір змінилася і якість кавунів. Сьогодні херсонські аграрії навчилися вирощувати ягоду значно смачнішу, з вищою цукристістю, а головне – без нітратів. У цьому наша компанія переконалася на власному досвіді, адже здоров’я споживача і репутація для нас понад усе. Лабораторія нашої компанії  дуже прискіпливо перевірила кавуни на наявність нітратів та інших сторонніх речовин, а також ГМО, тож можемо засвідчити: ягоди, які транспортує своїми суднами «НІБУЛОН», надвисокої якості! 

Дійсно, з радянських часів багато чого змінилось. Змінилась наша країна, але в українському законодавстві, на жаль, досі не закладено можливості для розвитку річкових перевезень. На превеликий жаль, річкові перевезення  сьогодні обтяжуються додатковими податками  і зборами. Так, під час перевезення річкою необхідно сплачувати рентну плату за використання водних ресурсів, плату за розведення мостів, а плата за проходження шлюзів взагалі збільшилася в три рази. Але найбільше, чим обтяжені сьогодні водні перевезення, – це акцизний податок на пальне, який складає 130 євро за 1 тонну. Таким чином, враховуючи плату ПДВ, загалом на перевізника накладається додаткове навантаження близько 10 тис. грн  на 1 тонну ДП.

Головне, що ми втратили за ці роки, – це налагоджений ланцюжок поставок між сільгосптоваровиробниками, власниками річкового транспорту, керівництвом портів і  гідротехнічних споруд та ринками збуту. Сьогодні, щоб аграрію транспортувати водою, наприклад, з Херсонської області до Києва кавуни, йому спочатку треба знайти перевізника. Потім звернутися до Херсонського або іншого порту й понести додаткові витрати, а саме: сплатити там портові збори за суднозахід до порту, за навантажувально-розвантажувальні роботи, за зважування та ін. Ще треба заплатити певні кошти за проходження шлюзів і т.п. Потім знову все те саме, але вже у Києві. Коли підраховуєш усі витрати і потім порівнюєш з вартістю перевезень автошляхами, розумієш, що співвідношення витрат принаймні 2 до 1. Тобто, транспортуючи кавуни автотранспортом до Києва, вартість доставки складе 1 грн/кг, а річковим транспортом за вищевказаних умов – 2 грн/кг. І доки так буде, перевезення кавунів річкою залишатиметься якоюсь диковинкою та дивуватиме громадськість.

Отож як нам вдалося здійснити «смугастий рейс»? Ми безкоштовно передали для завантаження наш термінал у Голій Пристані, а потім безкоштовно передали для розвантаження термінал у Переяславі-Хмельницькому, а звідти на автомобілях кавуни були доставлені вже до Києва. Завдяки цьому вартість кінцевої доставки склала 87-90 коп. за 1 кг. Тобто на 10 копійок дешевше, ніж автомобільним транспортом з  Голої Пристані до Києва. Чому ми це зробили? Тому що на зворотному шляху ми в Переяславі-Хмельницькому завантажимо судна сільгосппродукцією, і вони йтимуть завантаженими в обидва кінці. А якби ми, як попередньо розповідали ЗМІ, доставили кавуни безпосередньо до Києва, то на плечі киян лягли б додаткові витрати, приблизно 1 грн на 1 кг.

Про що свідчить цей факт? Сьогодні «НІБУЛОН» в Україні – єдина компанія, що може здійснювати такі перевезення. Перевантажувальні термінали – це власність нашої компанії, флот – «нібулонівський», перевозячи сільськогосподарську продукцію вниз по Дніпру, вверх ми можемо йти з іншою продукцією. Тим самим здешевлюючи вартість перевезення, ми стаємо конкурентним щодо автомобільного й інших видів транспорту  і забезпечуємо високу якість. Маючи вантаж сільськогосподарської продукції у зворотний бік з нашої філії «Переяславська», щороку ми можемо виконувати до 50 рейсів, а це близько 25 тис. тонн кавунів. Погодьтесь, що це вже дуже суттєва заявка. Рейс з Голої Пристані до Переяслава-Хмельницького без зворотного завантаження за чинного українського законодавства  у галузі водного транспорту буде збитковим, і його не погодиться виконати жодна судноплавна компанія. «НІБУЛОН» не раз обговорював з головами не лише Херсонської, а й Запорізької областей можливість перевезення  продукції річковим флотом не лише по Україні, але і до Білорусі. Для цього ми запрошуємо всіх вітчизняних сільгосптоваровиробників до співпраці!

Отож що ж потрібно сьогодні для того, щоб перевезення кавунів та будь-якої іншої продукції річкою в Україні стали звичним явищем і не виклали таку бурю емоцій, як політ комети раз на 100 років? По-перше, річкові перевезення мають бути звільнені від акцизного податку на пальне, що зменшить у нашому випадку на 30 коп. вартість перевезення 1 кг кавунів. По-друге, МІУ має виконати рішення Кабінету Міністрів України та скасувати плату за проходження суден шлюзами Дніпровського каскаду. Те саме стосується й плати за розведення мостів і рентної плати за користування водними ресурсами. Усе це не пільги для бізнесу, а життєво необхідні умови для відродження річкового транспорту, водних перевезень і суднобудівної галузі. Це – збереження наших автошляхів.

МІУ було оголошено, що 1 млн тонн перевезених річковим транспортом вантажів дозволить зменшити витрати на ремонт автошляхів приблизно на 800 млн грн. Тож ось де реальна економія для державного бюджету, а не акцизний податок на пальне і наші плати. Сьогодні у руках наших посадовців є реальні важелі, необхідні для вирішення цих нагальних проблем, але, на жаль, український віз із кавунами і нині там.

Прочитали: [1124]
Останні новини
11 вересня 2019
У компанії «НІБУЛОН» відбулися кадрові зміни.
10 вересня 2019
У місті Хмільник Вінницької області розпочато монтаж металоконструкцій перших ємностей для зберігання зернових та олійних культур чергового комплексу ТОВ СП «НІБУЛОН». Усього будівельним проєктом передбачено встановлення 8 зерносховищ, над чим працюють спеціалісти київської підрядної організації ТОВ "МСК УКРАЇНА".
Вгору