Конференція генерального директора компанії "НІБУЛОН" Олексія Вадатурського (ВІДЕО, ОНОВЛЕНО). ЧАСТИНА 1

6 липня 2018
Джерело: Прес-центр
4 липня на порталі ЛІГА.net відбулась інтернет-конференція генерального директора компанії «НІБУЛОН», Героя України Олексія Вадатурського. На адресу порталу та офіційну сторінку компанії у Фейсбук надійшло безліч питань, що стосувалися різних галузей діяльності компанії «НІБУЛОН», майбутнього нашої країни, поглядів Олексія Вадатурського на ті чи інші нагальні проблеми.

– Це наша перша зустріч з Вами, і мені було дуже важливо, що так багато людей цікавляться життям нашої компанії і переживають за нас, – поділився враженнями Олексій Вадатурський. –  Мені було справді дуже приємно спілкуватися з Вами. Дякую за Вашу небайдужість, за Вашу обізнаність, за Ваш патріотизм та бажання розібратися у будь-якому питанні. У майбутньому я планую на регулярній основі спілкуватися з Вами, організовуючи подібні онлайн-прес-конференції з окремих тем. Як завжди, ми відкриті до спілкування, і будь-які питання Ви можете залишати на нашій офіційній сторінці у Фейсбуці. Разом із Вами ми на ділі реформуємо економіку і оздоровлюємо наше суспільство. Дякую за підтримку і розуміння!

Усього протягом прес-конференції, яка тривала більше двох годин, вдалося відповісти на близько 40 абсолютно різних за форматом, темою та настроєм авторів питань. Але звичайно ж, що це не всі питання, що ми отримали. Тому, повернувшись із Києва, Олексій Вадатурський одразу ж вирішив підготувати відповіді для тих, чиї питання, на превеликий жаль, не прозвучали в ефірі. Уся ця інформація, як і текстовий варіант прес-конференції, уже опублікована на сайті нашої компанії. Обсяг інформації великий, тому ми розділили її на кілька частин.

У цій частині висвітлені теми: 1. Інвестиційні плани щодо Єгипету. 2. Відродження судноплавства (Дніпро, Дунай, Дністр, Десна, Південний Буг). 3. Реалізація інвестиційного проекту на Миколаївщині, збереження автошляхів.

 Інвестиційні плани щодо Єгипету

 

Марина 02.07.2018, 22:18 З'явилася інформація про те, що «НІБУЛОН» має намір інвестувати 2 млрд доларів в розвиток портової інфраструктури Єгипту - будівництво зерносховищ, барж для перевезень зерна по Нілу і т.д. Чи не вийде так, що «НІБУЛОН» - одна з небагатьох українських компаній, яка успішно розвивається, відроджує суднобудування, займається днопоглибленням українських річок, відновлює річкові перевезення, і має суттєвий вплив на економіку України, змістить акцент своєї діяльності на інші країни через відкрите протистояння з боку керівництва Міністерства інфраструктури і деяких народних депутатів?

Олесь Євтєєв 02.07.2018, 20:33 Чим викликане ваше бажання інвестувати найближчим часом $2 млрд у розвиток річкової інфраструктури Нілу для Єгипту – будівництво річкових елеваторів і 20 барж на 2 тис. тонн? Судна будуватимуться в Єгипті чи на вашому заводі в Миколаєві? Як скоро почне діяти цей проект, на скільки часу він розрахований? Як це позначиться на експортних можливостях компанії?

Дякую за запитання всім небайдужим людям до діяльності нашої компанії. Я можу сказати, що наша компанія настільки велика і багатогалузева, що у нас немає і дня без будь-яких позитивних подій, позитивних подій перш за все, які характеризують ріст і ефективну роботу нашої компанії. Ми не замовляли публікації в центральних органах влади і центральних ЗМІ Єгипту, і коли міністр постачання і  внутрішньої торгівлі (Єгипту) дав таку інформацію, для нас це було дуже приємно. І сьогодні я можу сказати, що це не просто новина, яка з’явилася сьогодні, як у нас звичайно міністри фейсбучні, як пишуть ту чи іншу новину і показують її як ноу-хау. То це новина, яка вже має певну історію співпраці з єгипетською стороною.

Так ось наша компанія являється сталим партнером країни Єгипет з постачання українського збіжжя. Ми на Єгипет відкрили ринок для української кукурудзи. І коли в 2003-2004 рр. Україна вирощувала не більше 4 млн тонн кукурудзи, то завдяки діяльності нашої компанії аграрний сектор переорієнтувався на найбільш високоврожайну і високодохідну культуру – кукурудзу. І наша Україна вирощує вже більше 25-30 млн тонн кукурудзи, і ми стали найбільшим постачальником.

За останні 10-12 років наша компанія поставила в Єгипет більше 12 млн тонн збіжжя і брала участь в державних тендерах на поставку високоякісної української пшениці, тому сьогодні це не просто так спонтанно така співпраця, а ми займаємо досить суттєву долю ринку в країні Єгипет з постачання в країну і забезпечуємо продовольчу безпеку. Заодно ми в Україні отримуємо можливість конкурувати з іншими компаніями, і сільгоспвиробникам будуть більші можливості з реалізації продукції за більш високу ціну. І тому нашу компанію, як і в Україні, знають у Єгипті будь-який переробник і будь-яка компанія, чи то іноземна, чи місцева, знають нас як постачальника продовольчого зерна в Єгипет. Тому ми не залишилися непоміченими.

Є така організація FAO (ООН), яка забезпечує процес обміну кращим досвідом у світі країнам з нерозвинутою економікою. Так чи інакше вони звернули увагу на роботу нашої компанії з розвитку інфраструктури, будівництва нашої компанії, будівництва елеваторних місткостей, розвитку судноплавства,  розвитку суднобудування в Україні. І три роки до цього велася співпраця з FAO, як підписати в даному випадку Меморандум про співпрацю з нашою компанією. Таким чином, 6 грудня 2017 року в Каїрі у присутності багатьох міністрів, високопосадовців, керівників країни підписано такий Меморандум з FAO про співпрацю з передачі кращого досвіду, набутого нашою приватною компанією, на єгипетський ринок. Тому що там такі ж проблеми є сьогодні, які були в Україні і які є ще, на превеликий жаль, сьогодні зі збереження продукції, транспортування продукції. Тому ми перша і єдина сьогодні компанія від FAO підписали такий меморандум. Після цього і до цього у нас було багато зустрічей з вищим керівництвом країни, багатьма міністрами України, і пішли інтенсивні взаємні бізнесові делегації з вивчення цієї проблеми. Я два рази був у Єгипті, заступники міністра єгипетської країни були у нас з делегацією, створені координаційні ради при міністрі промисловості і торгівлі. І у нас, нашій компанії,  координаційна рада створена. І ми обмінювалися досвідом.

 Що планується? До кінця вересня або в жовтні ми підпишемо уже Меморандум з вищим керівництвом країни щодо інвестування в економіку Єгипту інвестицій для розбудови інфраструктури Єгипту.

 Що цим передбачено? Передбачено будівництво самохідних суден, не барж, а самохідних суден ємністю по 2 тис. тонн. Це серія суден. Буде можливість нам займатися реконструкцією і технічним переоснащенням нинішніх елеваторних місткостей країни Єгипет і будемо планувати і плануємо будувати потужності з пришвидшення розвантаження зерна в Єгипті, щоб судна не простоювали.

І я повинен сказати, що Єгипет дуже інтенсивно розвивається як країна, я і був шокований, у хорошому сенсі слова, тим наскільки промисловість інтенсивно розвивається, наскільки працюють суднобудівні заводи Єгипту, і наскільки зростає населення Єгипту. А там населення не так, як в Україні, де знижується кількість населення. Там кожен рік добавляється населення, два мільйони людей в Каїрі.  І проблема  (продовольчої) безпеки для них стоїть дуже серйозно. Тому ми будемо будувати судна, будемо будувати елеватори, будемо реконструювати елеватори. Будемо робити все, для того щоб налагодити ще більше співпрацю.

Щоб ви розуміли, жодним чином не ставиться питання, що ми виходимо з ринку України. Буде створено окремо наше підприємство, яке буде мати доступ до кредитних ресурсів, буде згідно з нашим планом розвитку розвиватися там, і це ні в якому разі не за рахунок України, не за рахунок економіки України, не за рахунок доходів, які отримала компанія в Україні.

Що це дасть і Єгипту, і нашій компанії?  Це дасть, по-перше, для сільгосптоваровиробників буде можливість безпосередньо отримувати вищу ціну і нам отримувати більш високу конкуренцію. Це дасть можливість нашій компанії з'єднати сільгосптоваровиробників нашої України безпосередньо з переробниками і споживачами продукції в Єгипті. Тобто ми тим самим знівелюємо частку посередницьких компаній, які до сьогодні існували і існують при торгівлі між країнами. За рахунок цього і дохідність збільшиться, і буде можливість окупності проектів. Нас підтримують у цьому міжнародні фінансові інститути. Ця робота не сьогодні почнеться, ми повідомили завчасно. Ми компанія № 1 на зерновому ринку України. Так чи інакше, для того щоб ми залишалися і розвивали її, збільшували об'єми торгівлі, нам треба бути присутніми на ринках різних країн світу. Тому почнемо з Єгипту.

 Відродження судноплавства (Дніпро, Дунай, Дністр, Десна, Південний Буг)  

Юрій Михайлов 02.07.2018, 19:40 1. На відміну від США, де основною водною магістраллю є Міссісіпі з притоками та наявність каналів, що з'єднують Міссісіпі з Чикаго, а сама Міссісіпі тече практично по мерідіану з півночі на південь, в Україні Дніпро має форму півкола. Також у Дніпра немає потужних приток в середній та нижній течії плюс велика кількість шлюзів. Як вирішити питання транспортування с/г продукції з правого берега до морських портів? 2. Якою бачиться перспектива використання Дністра для транспорту с/г продукції із Західної України? 3. Які перспективи використання річкового транспорту на Дунаї для експорту продукції до ЄС? 4. А що потрібно зробити, щоб відновити річкові перевезення в Україні? 5. У минулому році в одному зі своїх заяв прозвучали Ваші плани щодо дноуглублення фарватеру і відновлення судноплавства по річці Десна за власні кошті "Нібулона", на якому етапі зараз ці плани?

Дуже великий і обширний блок питань. Дійсно, можна всю прес-конференцію присвятити саме таким нагальним проблемам з відродження судноплавства і суднобудування, взагалі розвитку інфраструктури. І я постараюсь дуже коротко на все це відповісти.

По-перше, наша компанія дійсно здатна виконати днопоглиблення річок. Я повинен сказати, яка жахлива ситуація сьогодні. За роки незалежності в Україні було 4,5 тисячі кілометрів судноплавних шляхів і річок, на яких курсували судна різного класу. Сьогодні 1500 км, тобто 3000 км – можна сказати десь 100 кілометрів за рік у нас пропадає (судноплавних) річок. Я відразу не міг подумати правда чи неправда статистики. Ну коли проаналізував, то зрозумів: так це ще й, можливо, прикрашена статистика, у нас все більше втрачається судноплавних шляхів. Наприклад, ми живемо в Миколаєві, Миколаївській області, в річці Південний Буг пропала глибина з 2,90 м до 1,65 м.  Як ми говорили, що через декілька років зможуть гуси переходити пішки через цю річку. Аналогічна ситуація – Десна, про яку згадувалося. Більше 510 км судноплавної річки було. Сьогодні вона несудноплавна, будь-які переміщення суден відсутні. Але цією проблемою в Україні не займається ніхто, жоден центральний орган влади. Не займаються цією проблемою і енергетики. І навпаки, наприклад, у нашій області поставили питання знову зменшити кількість води з річки Південний Буг, для того щоб добудувати гідростанцію на Південноукраїнській атомній станції. Я зустрічався з керівником атомної станції і висловив свою точку зору в цьому плані. Я сказав: «Ви житель України?» – «Да». – «Ви мешканець Миколаївської області?» – «Да». Так давайте розчистіть всі притоки річки Південний Буг з самого початку – у вас буде достатньо води. Аналогічна ситуація сьогодні по Дніпру. Це жахлива ситуація. Дніпро розливається, розмивається, міліє, заростає. Значить судноплавство втрачається. І сьогодні в першу чергу цим треба займатись.

 Сьогодні міністри піаряться, нічого в цьому плані не роблять. Чому сьогодні судноплавство відсутнє на річках? Тому що воно економічно невигідно на річках, воно збиткове. І тому сьогодні увесь флот, який був при Радянському Союзі, він виведений. Сьогодні річки не працевлаштовані. Сьогодні проблема Дніпра – дуже велика проблема. Можна назвати такі цифри: 6,5 мільйонів жителів живуть безпосередньо на берегах Дніпра, 10 тисяч підприємств знаходиться безпосередньо на Дніпрі, близько 30 мільйонів жителів України п'ють воду із Дніпра. І сьогодні такою транспортною артерією, з якої п'є воду вся Україна, ніхто не займається. Я навіть наведу такий приклад, ми коли будували підприємство в Біленькому Запорізької області, більше 25 років там планували збудувати очисні споруди, а вони там дуже потрібні, бо 2000 куб. м нечистот за добу скидалися в Дніпро без очистки. І коли наша компанія прийшла і побачила, що ціла територія затоплена була нечистотами, ці нечистоти 2000 кубометрів скидалися в Дніпро, то ми взялися за вирішення цієї проблеми, реконструювали повністю територію, збудували очисні споруди і зробили так, щоб люди побачили, що екологія покращиться. А таких підприємств у нас я назвав скільки по Дніпру. Подивитися скільки там очисних споруд, як вони працюють, чи є взагалі очисні споруди. Тому це дуже велика проблема, і нею ніхто не займається в Україні. 

 Тепер щодо поглиблення.  Для того щоб прокопати річку Південний Буг,  ми п'ять років отримували дозволи – 47 дозволів. Після цього з’явилися стільки різноманітних громадських організацій, стільки критиканів, стільки людей, які не бажали би цієї роботи. І ми виконали за власні кошти днопоглиблення Південного Бугу,  відновили судноплавство по Південному Бузі на ділянці 134 км. І ми інформували, що навіть вже мільйон тонн вантажів по Південному Бузі перевезли. Тепер кожний рік ми будемо розвантажувати автомобільні шляхи на більше 700-800 тисяч тонн вантажів. Ми відновили судноплавство, річка перестала зараз заростати, перестала цвісти. Ми  витримали такий тиск і зробили це. 

Що стосується днопоглиблення Десни. На одному з форумів, що організовувався посольством Нідерландів в Україні, за участі міністрів, представників бізнесу, я виступив з такою ініціативою: я готовий виконати ці роботи на Десні. Ми дійсно дуже багато їздили, побачили і можливості, і цю технічну роботу можна зробити. Але буквально через місяць міністр сказав, що ми (держава) це зробимо за власні кошти. У даному випадку я, як людина бізнесу, розумію, що якщо Міністерство і міністр говорить, що він зробить це за державні кошти, то навіщо мені п'ять років знову добиватися, щоб виконувати ці роботи.

Я приклад такий приведу. Ми збудували потужну днопоглиблювальну техніку, машину, яка може і скельні  породи ґрунтів розробляти на глибині до 15 м. Такі технічні можливості є в єдиній компанії в Україні – в нас. У листопаді минулого року ми виконали експериментальне днопоглиблення Дніпра на Дніпродзержинських скелях, де  колись «Принцеса Дніпра» потерпіла аварію з німецькими туристами. Це було 10 років тому. І ми якраз у цьому місці почали виконувати днопоглиблювальні експериментальні роботи. Що з цього вийшло? Нас хотіли арештувати, у нас хотіли забрати техніку. А це реакція на те,  що я написав листа міністрам і сказав, що давайте ми в цей день проведемо експериментальне виконання днопоглиблювальних робіт під егідою «Укрводшлях». Після цього зняли двох керівників «Укрводшлях». Ми подивились, що, ви розумієте, це велике б горе було для компанії, що  нас арештувати і після цього піти в суди. Ми тиждень виконували днопоглиблювальні роботи і поїхали з Дніпра. І знайшли собі роботу в інших місцях.

 Тепер я розумію,  скільки мені треба зусиль докласти, для того щоб я зміг виконувати ці роботи по Десні. Ми могли б виконувати ці роботи при нормальному ставленні до нашої компанії, це по-перше, і по-друге, для того щоб виконати ці роботи, треба мати проект, а для того щоб мати проект,  треба знов-таки комусь займатися, а цим ніхто в Україні не займається. Значить нам треба займатися і проектуванням, і це треба 5 років отримувати дозвіл і все інше, і тому в даному випадку при нормальному ставленні до нашої компанії, при нормальному конструктивному підході державних можновладців до нашої компанії все це можливо зробити. Тим більше колосальні кошти, мільярди, викидаються нашим Міністерством інфраструктури на виконання днопоглиблювальних робіт будь-де, але  не на річках. Ми не знімаємо цю тему, ми знаємо, де будувати підприємства на Десні, ми знаємо, якими суднами там ходити, ми готові технічно це робити.  Але для цього потрібні спільні зусилля влади і нас, і місцевих органів влади.

 Реалізація інвестиційного проекту на Миколаївщині, збереження автошляхів

Хотілося б дізнатися, чи будуватиме Ваше підприємство найближчим часом перевантажувальні термінали на території Миколаївської області і де саме? Також, якщо можна, розкажіть більш докладно, як Ви особисто бачите вирішення проблеми з покращенням стану доріг на Миколаївщині?

Дякую рідні миколаївці! Усі знають, що ми будуємо в інших областях. У нашій (Миколаївській) області були плани теж будувати наше підприємство. Я миколаївець, патріот Миколаєва і я за те, щоб в Миколаїв не заїжджала ні одна вантажівка, тим більше в спекотні дні літа. І це дійсно для Миколаєва екологічна трагедія в період збиральної кампанії. У нас було декілька пропозицій. Коли (у 2016 році) приїжджав до нас міністр інфраструктури і попросив мене навіть дати автограф, він був дуже вражений як ми працюємо з розвитку ВВШ. Запросив мене до себе, я приїхав з мером міста Миколаєва до нього на зустріч, показав йому проект, напрацювання як зробити так, щоб вантажівки не заїжджали в місто, а об’їжджали місто, і зробити паромну переправу. Ми готові. Це два реальних таких поштовхи для економіки міста Миколаєва: 1) завантажити суднобудівні заводи на декілька років; 2) дати будівельниками роботу; 3) місцеві органи влади могли б отримувати додаткові доходи від створення такої паромної переправи; 4) зняти будь-які екологічні проблеми в місті Миколаєві від засилля автомобільного транспорту. І ми пропонували і голові ОДА, і міському голові, збудувати підприємство, як з правої, так і лівої сторони Південного Бугу, для того щоб взагалі автомобільний транспорт як з боку Миколаївського району, так і з боку Новоодеського району не заїжджав в місто Миколаїв. На превеликий жаль, ці напрацювання залишилися без уваги, тому що в нас дуже багато різних таких проблем, а комусь, якомусь господарнику, треба братися за ці проблеми. Я надіюся, що ми здійснимо ці плани. І тоді можна буде зняти цю проблему.

Щодо розбитих автомобільних шляхів. Наше місто транзитне, і єдиний шлях, який з’єднує Одесу і Миколаїв – це Варварівський міст. Через нього проходить більше 3 тис. вантажівок за добу. Це страшне, що робиться. Міст цей знаходиться в аварійному стані, і він може в будь-який час бути закритим. Якраз ці ідеї, які ми запропонували,  вони являються нагальними, але цим треба займатися місцевим органам влади. Повинен депутатський корпус опуститись (до цієї проблеми), не піаритись кожний сам за себе і не воювати на майбутніх виборах, щоб набирати бали, а вони повинні займатися тим, щоб вирішити цю проблему. Я озвучував її. «НІБУЛОН» готовий узятись за виконання цієї роботи, але я розумію, що зі сторони влади буде робитися все, щоб завадити. Адже це  «НІБУЛОН» взявся за цю роботу. Ми дали ідею – вперед, влада вперед, бізнес вперед, інвестиції вперед. Їдьте агітуйте інвесторів. Є хороша справа. Сьогодні це можна зробити для міста, для України, для всіх. Але цим треба займатися. Тому що я б не хотів бути винною людиною, винною компанією в тому, що це не будується. Ми передали ідею, показали, ми розкажемо, допоможемо. Буде можливість нам в цьому плані брати участь, ми на рівних правах будемо її брати зі всіма. Але це знов-таки проблема буде вирішена для Миколаєва. Суднобудівні підприємства будуть завантажені, місто буде розвантажене від автомобільного транспорту і екологія покращиться. 

Нас звинувачують у тому, що наш автомобільний транспорт розбиває всі автомобільні шляхи в Україні. Я хочу відповісти так, у страху дуже великі очі. І в даному випадку ми не настільки велика компанія, щоб ми розбивали всі автомобільні шляхи.  У нашій компанії менше 100 автомобілів. Коли в Україні півмільйона таких вантажівок. Наша, можливо, вина в тому, що ми відкрито пишемо на наших нових автомобілях (логотип) «НІБУЛОН». І майже 30 років, що «НІБУЛОН» працює, то кожний мешканець міста Миколаєва знає «НІБУЛОН». А щоб запам’ятати Дрейфус, Бунге, Кофко  і інші компанії, до яких я маю велику повагу, люди просто не розуміють. Або інколи на автомобілях написано назву іноземною мовою, люди просто не розбирають. А «НІБУЛОН» усі знають. Тому що є Вадатурський в області і  «НІБУЛОН» в області. Але тему розбиття автомобільних шляхів піднімати якраз вигідно, для того щоб нас дискредитувати, то якраз цю тему і використовують. Ми єдина компанія, яка зацікавлена розвантажити автомобільні шляхи від взагалі всіх зернових потоків.  І ми поставили собі за ціль, що ми розвантажимо автомобільні шляхи уже через рік, а буквально вчора ми перевезли річками 2,5 млн тонн вантажів.  Через рік ми перевеземо 4 мільйона тонн.  І ми зацікавлені, щоб автомобільними шляхами не возили зерно. І я впевнений, що ті ж злостивці, які хочуть нас дискредитувати, вони будуть говорити, що  «НІБУЛОН» пролобіював  якийсь закон і заборонив їздити по автомобільним шляхам автомобілям і він винний в  тому, що сьогодні автомобілісти не працюють. Ми за те, щоб реально перерозподілити потоки і щоб зникли  з автомобільних перевезень маршрути  по 500-600 км. Сьогодні я навіть покажу на слайді. Я показую на прикладі Запорізької області. Усі потоки на Миколаїв зерна з Дніпропетровської і Запорізької області були такі неорганізовані -  на 500-600 км. При підтримці обласної державної адміністрації Запоріжжя і особисто Костянтина  Бриля, при підтримці аграрного сектору Запорізької області ми зробили все, щоб автомобілі на Миколаїв і Одесу не  йшли через Херсонську область зі збіжжям із Запорізької області. Ми збудували три (річкових) підприємства і збудуємо ще два підприємства в Дніпропетровській області, в Мар’янському, і в Тернівці Запорізької області.  Ми зробили все, щоб були локальні перевезення вантажів 80-100 кілометрів, де не  потрібно буде (використовувати) великі вантажівки. Достатньо середньотоннажних вантажівок. Це економія для аграрного сектору на одній тонні до 500 грн, додатковий дохід. І автомобільні шляхи, якщо 4 млн тонн, це більше  3,6 мільярдів буде економія для державного бюджету, економія від ремонту цих автомобільних шляхів. Ось такий буде ефект.

Для тих, хто весь час говорить, що наші автомобілі розбивають шляхи. У мене є статистика: близько 100 автомобілів наших проїхали через вагові комплекси, неочікувані перевірки, ні одного разу в нас не було зафіксовано перевищення ваги в наших автомобілях. Всі наші партнери знають, що наша компанія, коли виконує послуги, вона тільки вантажиться вантажами так як потрібно відповідно до встановлених законодавством норм.  Тому, коли комусь потрібно написати якийсь негатив про компанію, то якраз ця тема і піднімається.

Прошу показати 2 слайд. Оце в нас так сьогодні рухаються вантажі по Україні. Все в порти Великої Одеси. Це  автомобільний транспорт і залізничний транспорт. Не помічають ні річок,  нічого, і тому весь потік автомобільного транспорту, залізничного транспорту на порти Великої Одеси.

Ми бачимо на слайді 3. Ось ідеологічна ситуація. Треба будувати підприємства по Дніпру це одне, друге треба реанімувати промисловість по Дніпру і реанімувати і ті потоки по Дніпру, щоб Дніпро було завантажено і перевезення зняти з автомобільних шляхів.

Прочитали: [1121]
Останні новини
20 липня 2018
У 2017/18 маркетинговому році частка вантажів компанії, транспортованих річкою, склала понад 50 %. Втім «НІБУЛОН», будучи соціально відповідальною компанією, не лише переорієнтовує свої вантажі на воду, розвантажуючи таким чином автошляхи на сотні тисяч вантажівок та заощаджуючи мільярди бюджетних коштів на їх ремонті, але й інвестує значні фінансові кошти у відновлення покриття доріг загального користування.
19 липня 2018
17 липня суднобудівно-судноремонтний завод «НІБУЛОН» відвідала делегація професорів з інституту суднобудування Харбінського Інженерного Університету (Китайська Народна Республіка).
Вгору